�ǿմ�ý

Профіль програми

Магістерська програма реалізує модель біологічної освіти, що передбачає поєднання медичних та біологічних складових, забезпечуючи ґрунтовне знання студентами сучасної інформації про дослідження в галузі медико-біологічних наук та володіння сучасними методами лабораторного дослідження біологічного матеріалу. 

Магістр за спеціальністю «Лабораторна діагностика біологічних систем» під час навчання здобуває навики роботи в діагностичній лабораторії та навики аналітичного мислення для аналізу отриманих результатів достатні, щоб займатися практичною діяльністю. Також випускники програми можуть продовжити навчання в аспірантурі та на PhD програмах.

Магістр лабораторної діагностики біологічних систем отримує підготовку для здійснення таких різновидів діяльності:

· дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук;

· охорона здоров'я та соціальна допомога;

· діяльність з охорони здоров'я людини;

· хімічне виробництво;

· фармацевтичне виробництво.

Для студентів магістерської програми є можливість отримувати стипендію і часткове покриття сплати за навчання від корпорації "Артеріум".

Навики та компетенції

 Фахова компетентність магістра лабораторної діагностики біологічних систем передбачає:
• оволодіння основними методами діагностики біологічних систем;
• знання біологічної сутності патологій метаболізму на молекулярному, клітинному та організменному рівнях;
• опанування сучасних методів виявлення та оцінки перебігу патологічних процесів різних систем органів;
• знання особливостей організації біотехнологічної лабораторії;
• вивчення принципів безпечного застосування біотехнологічних розробок;
• володіння методами досліджень in silico.

Навички дослідницької діяльності:

• володіння теоретичними знаннями медико-біологічних досліджень;
• здатність обирати і застосовувати найбільш ефективну методологічну стратегію дослідження;
• вміння здійснювати бібліографічний пошук, джерелознавчі студії, аналіз та інтерпретацію текстів;
• використання новітніх інформаційних технологій (електронні ресурси, бази даних тощо) для підвищення фахової кваліфікації;
• планування, організація і проведення наукових досліджень у галузі біологічних та медико-біологічних наук;
• навички та культура наукової дискусії;
• публічні виступи на наукових заходах (круглі столи, наукові конференції);
• фахова комунікація англійською мовою.

Навички проектної та аналітичної діяльності:
• досконале володіння теоретичними знаннями про особливості біологічних наукових досліджень;
• розуміння особливостей різних прийомів, методів та форм наукового знання;
• опанування основних особливостей написання наукових робіт різного роду та рівня.
• володіння базовими знаннями техніки безпеки при роботі у діагностичній лабораторії;
• опанування основних вимог до організації робочого місця;
• опанування практичних навиків роботи з документацією, що стосується трудової діяльності;

Навчальний процес

Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем має сучасне обладнання для проведення наукової роботи у сфері клітинної та молекулярної біології й біотехнології та використовує сучасну лабораторну базу клінічних та діагностичних центрів Києва для проведення практичних занять.

В основу навчального процесу закладена ідеологія відповідності вимогам систем менеджменту якості у лабораторній практиці. Випускники магістерської програми мають відповідну теоретичну та практичну підготовку для роботи у лабораторіях з впровадженими системами менеджменту якості. У співпраці з Міжнародною школою технічного законодавства та управління якістю, випускники магістерської програми отримують додатковий кваліфікаційний сертифікат внутрішнього аудитора з систем управління якістю по ISO 17025 та ISO 15189.

Зі студентами працюють висококваліфіковані професори кафедри лабораторної діагностики біологічних систем НаУКМА у тісній співпраці з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України, ТОВ «Академічна клініка», Клінікою репродуктивної медицини «Надія», ТОВ «Інститут генетики репродукції», ДП «Біомедичні технології УА» та Медичним центром «Ембріотек».

Процес навчання спрямовано не лише на здобуття знань, а й на оволодіння навичками науково-дослідної, науково-організаційної, професійно-педагогічної діяльності, самостійного критичного мислення, розвиток аналітичних здібностей, ораторської майстерності і здатності до комунікації.

Оцінювання та оцінки

Загальний обсяг навчальної програми - 120 кредитів ЄКТС, у т. ч.:

· нормативні навчальні дисципліни та практика - 65 кредитів;

·&�Բ�����;вибіркові навчальні дисципліни - 35 кредитів;

· державна атестація - 20 кредитів.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною рейтинговою системою у відповідності до «Положення НаУКМА про рейтингову систему оцінювання знань». Критерії оцінювання знань і умови визначення навчального рейтингу з кожної дисципліни затверджуються кафедрою і доводяться до відома студентів на першому занятті.

Державна атестація на здобуття кваліфікації магістра лабораторної діагностики біологічних систем у НаУКМА здійснюється після завершення дворічного циклу навчання у формі складання держіспиту та захисту кваліфікаційної магістерської роботи.

Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю «Лабораторна діагностика біологічних систем» є самостійним дослідженням проблемного питання з лабораторної діагностики, яке містить елементи наукового пошуку, узагальнення, систематизацію й оцінку наявних в медико-біологічній галузі підходів до вирішення досліджуваної проблеми.

Необхідними умовами допуску до атестації є опанування всіх дисциплін навчального плану; наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, що рекомендована до захисту науковим керівником; а також наявність зовнішньої фахової рецензії.

Анотації курсів

НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ

Біологічні основи лабораторної практики

1 і 2 семестри, 2 год/тижд., залік і екзамен, 6 кредитів, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, доцент

Дисципліна висвітлює основи функціонування живих систем на молекулярному, субклітинному та клітинному рівнях, а також на рівні тканин. Дана дисципліна є необхідною складовою у вивченні фундаментальних біологічних питань для подальшого освоєння базових методів лабораторних досліджень. Здобуті знання та вміння дадуть можливість спеціалістам лабораторної діагностики біологічних систем проводити всебічне дослідження біологічного матеріалу, а також забезпечать здатність аналізувати і узагальнювати результати вивчення біологічних явищ і процесів.

Клінічна біохімія

1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, М. Ф. Стародуб, доктор біологічних наук, професор

«Клінічна біохімія» – це інтегральна наукова дисципліна, що виникла на стику біологічних та медичних наук. Вона поєднує фундаментальні молекулярноклітинні та прикладні наукові розробки з медичною практикою. Мета дисципліни – надання теоретичних знань і практичних навичок щодо біохімічних процесів у організмі людини в нормі та при патологічних станах для діагностики захворювань, контролю ефективності їх лікування, визначення механізмів їх розвитку.

Основи молекулярної діагностики

1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент

У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень біологічної науки представлено дані про основні методи молекулярно-біологічних досліджень. Крім того, висвітлені біосенсорні технології в молекулярно-біологічних дослідженнях, основи організації молекулярно-діагностичної лабораторії, молекулярна діагностика спадкових хвороб, молекулярно-діагностичні методи у терапії деяких видів захворювань, молекулярні технології у діагностиці злоякісних новоутворень, діагностика надзвичайно небезпечних інфекцій, молекулярна діагностика в онкології, молекулярна діагностика у мікробіології, нові підходи до реєстрації імунних реакцій, автоматизація діагностичних процесів.

Фізіологія кровотворення

1 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор; М. В. Пахаренко, PhD

Фізіологія кровотворення – це наука про систему крові, її регуляцію в нормі і патології, етіологію і патогенез гематологічних захворювань, а також підходи до їх діагностики та терапії. Дисципліна «Фізіологія кровотворення» з урахуванням сучасних досягнень фізіології людини та гематологічної науки представляє також дані про особливості функціонування гемопоетичних стовбурових клітин та їх найближчих нащадків. 

Клінічна лабораторна діагностика й організація лабораторної служби

2 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 3,5 кредиту, В. В. Талько, доктор медичних наук, професор

У дисципліні поєднані зусилля фізіології, цитології і гістології, молекулярної біології, біохімії, мікробіології, хімії і хімічної технології, що дозволяють створювати нові лабораторно-діагностичні підходи з подальшим їх практичним використанням у лабораторній діагностиці. Сучасні діагностичні процеси в медицині базуються на біохімічних, гістологічних, цитологічних та молекулярно-біологічних методах, застосуванні рекомбінантних нуклеїнових кислот і протеїнів, іммобілізованих ензимів тощо. Окрема увага у дисципліні приділена принципам організації лабораторної служби, а саме, структурі, функціям та організації роботи клініко-діагностичної лабораторії.

Методи органічної хімії у дослідженні біологічних систем

2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, М. Ф. Стародуб, доктор біологічних наук, професор

Дисципліну присвячено розкриттю принципів функціонування живих систем на основі базових понять біоорганічної хімії, а також застосуванню методів органічної хімії у дослідженні біологічних процесів. Вивчається зв’язок між будовою біополімерів та їх біологічною функцією, основні принципи промислової фармації і біотехнології, особливості застосування методичного арсеналу органічної хімії для структурних досліджень білків і нуклеїнових кислот, а також для синтезу білків і генів. 

Молекулярно-клітинні основи самовідновних систем

2 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 4 кредити, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор; М. В. Пахаренко, PhD

Дисципліна присвячена розкриттю основних принципів функціонування самовідновних систем організму, а також шляхів міграції ембріональних стовбурових клітин в онтогенезі. Розглядаються сучасні дані щодо функціонування в організмі людини гемопоетичних стовбурових клітин, включно із дендритичними, а також соматичних стовбурових клітин – мезенхімальних, епітеліальних та нервових. Особлива увага приділяється регуляції механізмів проліферації і диференціювання стовбурових клітин. 

Структура доклінічних досліджень

2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент

Дисципліну присвячено вивченню основ доклінічних досліджень лікарських засобів. У дисципліні представлено дані про основні принципи розробки програми доклінічних досліджень, підходи щодо їх дизайну, застосування загальноприйнятих та обов’язкових норм під час проведення доклінічних досліджень, вибір моделі досліджень, способів уведення препарату та визначення його дози. Застосування вказаних підходів забезпечить захист учасників клінічного випробування лікарських засобів, а також пацієнтів, від потенційних небажаних ефектів лікарських препаратів та дозволить уникнути надлишкового використання тварин та ресурсів. 

Біоетика та біобезпека

2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити, Г. В. Будаш, кандидат біологічних наук, старший викладач

Дисципліна вивчає вплив досягнень науки, зокрема медицини та біології, на здоров’я та життя людей, а також стан суспільства та довкілля. Це міждисциплінарна галузь знань, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров’я і життя людини. Вивчення даної дисципліни також передбачатиме дослідження проблем створення та інтродукції в біосферу трансгенних рослин і тварин, використання генетично модифікованих харчових продуктів, застосування новітніх комп’ютерних технологій.

Основи сучасної фармакології

2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, доцент

Дисципліна присвячена вивченню основ фармакології як фундаментальної медико-біологічної науки про ліки, що пов’язує фармацевтичні та клінічні дисципліни, необхідні в майбутній професійній діяльності спеціалістів у галузі лабораторної діагностики біологічних систем. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть основи фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів, принципи їх створення та систематизації, особливості їх раціонального застосування, основи питань комбінування та взаємодії лікарських засобів. 

Біохімічні основи імунітету

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Д. В. Колибо, доктор біологічних наук, професор

Дисципліна охоплює вивчення біохімічних процесів, що відбуваються в імунній системі, а також основ структурної біохімії, зокрема, принципів структурної організації антигенів і антитіл, рецепторів неспецифічного захисту, функціонування комплексу генів гістосумісності, а також механізмів структурних перебудов генів антигенрозпізнавальних структур. У ході вивчення дисципліни студенти розв’язують конкретні теоретичні завдання стосовно основних напрямків сучасних досліджень в галузі біохімії імунної системи і молекулярної імунології та навчаються самостійно планувати науково-дослідну роботу в цій галузі, а також навчаються застосовувати одержанні знання для інтерпретації даних лабораторної діагностики біологічних систем у сфері імунології і імунодіагностики. 

Методологія наукових досліджень

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, доцент

Дисципліна спрямована на опанування студентами основних понять і основ методології наукових досліджень. Висвітлено питання організації та проведення експериментального дослідження та його інформаційного забезпечення. Розглянуто особливості творчої праці у дослідницькій діяльності, етичні норми та цінності науки. Значне місце відводиться висвітленню таких питань, як методика написання наукових робіт, у тому числі кваліфікаційної роботи, дисертації, а також наукової статті, тез доповіді, патенту. 

Радіобіологічні основи променевої діагностики

3 семестр, 3 год/тижд., екзамен, 3,5 кредиту, Н. М. Білько, доктор медичних наук, професор

Дисципліна включає вивчення властивостей різних видів іонізуючої та неіонізуючої радіації, а також їх вплив на організм живих істот. Крім того, дисципліна передбачає вивчення радіологічних основ таких діагностичних методів, як рентгенодіагностика, комп’ютерна томографія, радіонуклідна діагностика, ультразвукова діагностика і магнітно-резонансна візуалізація та термографія органів і тканин. Ці методи дають змогу використовувати іонізуюче та неіонізуюче випромінювання для дослідження структури і функції органів та систем людини за умов норми та в разі патологічних змін з метою діагностики, профілактики та лікування захворювань.

&�Բ�����;ПРАКТИКА

Практика науково-дослідна

2д семестр (після семестру), 15 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, доцент

Проведення науково-дослідної практики має на меті закріплення теоретичних знань, набутих на лекційних і лабораторно-практичних заняттях, а також ознайомлення та оволодіння методами лабораторної діагностики.

Основи належної лабораторної і виробничої практики (GLP і GMP)

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Д. І. Білько, кандидат біологічних наук, доцент

Проведення практики науково-дослідницької «Основи належної лабораторної і виробничої практики (GLP і GMP)» має на меті закріплення теоретичних знань, набутих на лекційних і лабораторно-практичних заняттях, а також ознайомлення та оволодіння методами лабораторної діагностики.

Сучасні методи мікроскопічних досліджень

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, Г. В. Будаш, кандидат біологічних наук

Проведення практики науково-дослідницької «Сучасні методи мікроскопічних досліджень» має на меті закріплення теоретичних знань, набутих на лекційних і лабораторно-практичних заняттях, а також ознайомлення та оволодіння методами лабораторної діагностики.

Практика переддипломна 

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити, І. З. Руссу, кандидат біологічних наук, доцент

Проведення практики переддипломної має на меті удосконалення вмінь з написання наукових робіт, формування у студентів навичок наукових комунікацій, публічного обговорення результатів своєї кваліфікаційної роботи на різних етапах її підготовки.

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

Клінічна генетика

1 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліну присвячено вивченню основних підходів до діагностики, лікування та профілактики спадкових патологічних станів людини. У процесі вивчення дисципліни розглядаються сучасні цитогенетичні та молекулярно-генетичні методи діагностики спадкової патології, підходи до терапії, основи медико-генетичного консультування, оцінки ризику виникнення та профілактики спадкових захворювань.

Принципи сучасної лабораторної діагностики
1 семестр, 2 год./тижд.,залік, 3 кредити

Дисципліну присвячено вивченню специфічних діагностикумів та технологій, що складають основу діагностики різноманітних набутих і спадкових розладів. Методологія та інструментарій, залучені у даній дисципліні, мають широке застосування в суміжних курсах та сферах діяльності. У процесі вивчення дисципліни демонструється практичне застосування діагностичних та аналітичних понять і засобів, а також їх значення для розвитку медицини і галузі охорони здоров’я в цілому.

Цитогенетика
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліну присвячено висвітленню сучасних уявлень про будову та функції хромосом людини, принципи діагностики кількісних та структурних аномалій хромосом, застосуванню цитогенетики у пренатальній та постнатальній діагностиці спадкових хвороб та у медико-генетичному консультуванні. Також буде розглянута роль цитогенетичних та молекулярно-цитогенетичних досліджень в медичній генетиці, онкології, імунології, репродукції людини та контролі розробок медико-біологічних препаратів.

Клітинні технології в трансплантації

2д семестр, 5 год/тижд., залік, 3,5 кредити

У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень біології та медицини представлено дані про клітинні основи трансплантології, особливості біоімплантології, мішені клітинної терапії. Крім того, наведено дані про перспективи застосування стовбурових клітин, їх пластичність, можливості репрограмування та методи культивування для накопичення  і диференціювання у бажаному напрямку. Також висвітлено етичні питання, які стосуються галузі застосування трансплантатів.

Ембріологія

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена вивченню особливостей індивідуального розвитку людини в контексті загальнобіологічних уявлень про онтогенетичні зміни організму на початкових етапах розвитку особини. Вона дає можливість усвідомити особливості реалізації основних властивостей життя на клітинному та організменому рівнях його організації на початкових етапах індивідуального розвитку особини. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть особливості проембріонального та ембріонального етапів розвитку організму людини, механізми включення гомеозисних генів під час бластуляції та утворення зародкових шарів із подальшим гістогенезом, зможуть надавати структурно-функціональну характеристику стадіям ембріогенезу людини, вибирати з арсеналу методів дослідження адекватний і найбільш інформативний для рішення поставлених задач, оцінювати дані електронної мікроскопії.

Клінічна імунологія

3 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

Дисципліна вивчає як загальні механізми імунітету і закономірності їх прояву, так і аутоімунні процеси та репродуктивні імунні реакції. Дисципліна дає змогу ознайомитися із причинами розвитку, особливостями перебігу та закономірними наслідками патологічних змін функціонування імунної системи. Особливу увагу при розгляді імунопатологій приділяється спадковим основам імунних реакцій, а також особливостям розвитку злоякісних процесів та, зокрема, імунології пухлин. Дисципліна повинна сформувати у студентів  знання про особливості функціонування імунної системи людини в умовах норми та патології, у тому числі при імунодефіцитних станах та інфекційних процесах, а також ознайомити із методами діагностики, оцінки та корекції імунного статусу за допомогою імунотропних препаратів.

Діагностика злоякісних захворювань гемопоетичної системи
3 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень гематологічної науки представлено дані про етіологію, патоґенез, діагностику, диференційну діагностику та клінічний перебіг таких захворювань системи крові, як анемії, гемобластози, геморагічні хвороби. Дисципліна передбачає засвоєння студентами методів обстеження гематологічних хворих, дослідження препаратів їхнього кісткового мозку та периферичної крові. Викладаються основи діагностики нейтропеній, лейкопеній та васкулітів, різних видів анемій, тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Проводиться аналіз механізмів хронічних мієло- і лімфопроліферативних захворювань та методи їх діагностики.

Ембріологія
3 семестр, 2 год./тижд., залік, 3 кредити, Т.Р. Скібінська, кандидат біологічних наук, доцент

Ембріологія - загальнобіологічна наука, що вивчає закони утворення зародка і процеси його розвитку. У сучасних умовах новітніх технологій, ця наука успішно розвивається. Під час вивчення дисципліни студенти мають засвоїти закони ембріогенезу, що дасть змогу для успішної боротьби з такими захворюваннями, як чоловіче та жіноче безпліддя, штучне запліднення і боротьба з генетичними хворобами.Наука ембріологія надзвичайно тісно пов'язана з молекулярною біологією, генетикою, біохімією та з практичною медициною. Екстракорпоральне запліднення (штучне) і ембріологічні дослідження сучасної науки і медицини - це можливість покращити якість життя сьогодні і завтра.

Діагностика злоякісних захворювань гемопоетичної системи

4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

У дисципліні з урахуванням сучасних досягнень гематології представлено дані про етіологію, патогенез, діагностику, диференційну діагностику та клінічний перебіг ряду захворювань кровотворної системи. Зокрема, розглядаються такі захворювання системи крові як анемії, гемобластози, мієлодиспластичний синдром, а також геморагічні хвороби та лейкемоїдні реакції.

Дослідження еякуляту у діагностиці чоловічого безпліддя

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна є необхідною складовою вивчення принципів функціонування репродуктивної системи людини. Вона дає можливість ознайомитися із причинами та особливостями порушень репродуктивної функції чоловіків, методами їх діагностики та лікування.

Створення і тестування біологічно активних сполук

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена вивченню основ створення біологічно активних сполук як потенційних лікарських засобів, а також методів їх тестування, зокрема, основних принципів доклінічного та клінічного дослідження лікарських засобів.  У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть основні підходи до синтезу та виділення біологічно активних сполук, у тому числі їх раціонального дизайну та стратегій комбінаторної хімії, володітимуть навиками ідентифікації сполук та основами комп’ютерного моделювання комплексу «діюча речовина – рецептор».

Сучасна лабораторна діагностика гастроентерологічних захворювань і принципи лікувальної тактики

4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

Дисципліна висвітлює основи фізіології травної системи, патофізіології формування та розвитку патологічних станів/захворювань із лабораторними можливостями їх визначення. Дана дисципліна є необхідною складовою у вивченні біологічних питань для подальшого освоєння базових методів лабораторних досліджень, зокрема при патології травної системи, від стану якої залежить адекватне засвоєння основних нутрієнтів для повноцінного функціонування організму людини. Здобуті знання та вміння дадуть можливість спеціалістам лабораторної діагностики біологічних систем професійно орієнтуватись у виборі лабораторних методик дослідження біологічного матеріалу, які оптимальним чином допоможуть вчасно встановити діагноз гастроентерологічних захворювань, відповідно, визначитись у тактиці лікування в подальшому, що збереже здоров’я людини та попередить розвиток можливих ускладнень.

Сучасні методи аналітичної хімії у лабораторній діагностиці

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна має за мету надання теоретичних знань і практичних навичок щодо використання традиційних та сучасних хімічних методів у лабораторній діагностиці, таких як хроматографічні, спектрометричні, мас-спектрометричні, електрохімічні, імуноферментні тощо. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть основні принципи електрохімічних методів аналізу, потенціометрії, тонкошарової та паперової хроматографії.Мета дисципліни – надання теоретичних знань і практичних навичок щодо використання традиційних та сучасних хімічних методів у лабораторній діагностиці, таких як хроматографічні, спектрометричні, мас-спектрометричні, електрохімічні, імуноферментні тощо.

Молекулярна біотехнологія

1 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

Дисципліна присвячена вивченню основних молекулярно-біологічних підходів роботи із біомолекулами – як вихідною сировиною для біотехнологічного виробництва. Одним із завдань дисципліни є характеристика основних шляхів конструювання генетично модифікованих організмів. У процесі вивчення дисципліни студенти ознайомляться із методами рекомбінантних технологій, що використовуються в генній, білковій та метаболічній інженеріях, а також із прикладами молекулярно- біотехнологічних розробок. Особлива увага приділяється підходам молекулярної біотехнології, що застосовуються для створення новітніх ліків, вакцин та діагностикумів.

Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна є необхідною складовою частиною вивчення історії біологічної науки та філософії біології. Вона дає можливість оволодіти знаннями про основні віхи історії природознавства та освоїти панораму сучасного природознавства і тенденції його розвитку. У межах дисципліни «Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук» простежується зародження наукового мислення, еволюція наукового світогляду, формування потреб суспільства в науковому прогресі, накопичення суперечностей між людиною і природою та пропоновані різними цивілізаціями шляхи їх розв’язання. Розглядаються фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства в їх історико-культурному і світоглядному контекстах.

Молекулярна імуногенетика з основами імуноаналізу

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна вивчає взаємозв’язок між імунною системою і геномом людини, генетичні основи формування гуморального і клітинного імунітету та його роль у розвитку ряду патологічних процесів. Особливу увагу буде приділено ролі імуногенетичих досліджень у трансплантології, зокрема, новітнім підходам до ідентифікації генотипів донора та реципієнта. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із традиційними та сучасними методами типу реакції імунодифузії, аглютинації, імуноферментного, імунофлуоресцентного, імунохемілюмінесцентного аналізів та ряду інших підходів.

Молекулярна мікробіологія

4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

Дисципліна має на меті вивчення молекулярних принципів функціонування прокаріотичних клітин, основ їх метаболізму і процесів, що відбуваються на рівні геному. Крім основних морфологічних, біохімічних, фізіологічних та генетичних особливостей мікроорганізмів розглядаються особливості виникнення та розвитку інфекційного процесу та принципи захисту організму від інфекційних агентів. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із серологічними, культуральними, молекулярно-генетичними методами виявлення та ідентифікації мікроорганізмів.

Цитохімічні та імунохімічні методи діагностики

3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

У дисципліні «Цитохімічні та імунохімічні методи діагностики» будуть висвітлені сучасні уявлення про гібридомну технологію отримання моноклональних антитіл до диференційних антигенів лейкоцитів, білків проміжних філаментів, онкофетальних, тканино- та органоспецифічних маркерів, а також особливості розробки високочутливих систем візуалізації продуктів реакції антиген-антитіло. Особливу увагу буде приділено теоретичним основам та принципам застосування імуноферментних і цитохімічних методів у діагностиці пухлин різного походження, гострих лейкозів та злоякісних лімфом.

Гістологія пухлин

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена дослідженню гістологічних особливостей тканин у нормі та при онкологічних захворюваннях. Зокрема, детально вивчаються морфологічні та функціональні характеристики порушень на клітинному та тканинному рівнях із застосуванням сучасних інструментальних методів аналізу. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із принципами застосування методів мікроскопії у дослідженні пухлин, з урахуванням їх клінічних, імуногістохімічних та цитогенетичних характеристик, та зможуть надавати структурно-функціональну характеристику зрізів тканин.

Концепції і парадигми сучасного природознавства

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена вивченню головних концепцій усієї сукупності природничих наук, у тому числі біології. У межах дисципліни розглядаються сучасні світоглядні парадигми мислення, історія розвитку природознавства, панорама сучасного природознавства в цілому. У результаті вивчення даної дисципліни студенти набудуть навичок критичного аналізу наукових і науково-популярних текстів, вміння здійснювати синтез знань з цієї галузі та узагальнювати інформацію, а також вміння прогнозувати тенденції розвитку природничих наук.

Біосенсори та імунні сенсори

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена новому напрямку сучасного інструментального аналізу, що базується на принципах розпізнавання сигналу, його оцінки та вивчення відповідної реакції біологічної системи на сприйнятий сигнал. В межах даної дисципліни вивчаються перспективи розвитку біосенсорної технології, а також особливості застосування біосенсорних датчиків для діагностики та контролю в біології і медицині. У результаті вивчення дисципліни студенти набудуть вміння розрізняти індивідуальні біоспецифічні взаємодії, аналізувати умови утворення специфічних біологічних комплексів та формування при цьому фізико-хімічних сигналів, розрізняти генеровані сигнали, визначати їх особливості, недоліки та переваги при реєстрації біоспецифічних взаємодій.

Ендокринологія

4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити

Дисципліна присвячена вивченню особливостей будови ендокринної системи, властивостей та функцій гормонів, а також сучасних методів дослідження залоз внутрішньої секреції. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть принципи гуморальної регуляції життєдіяльності живого організму, набудуть уміння аналізувати механізми функціонування ендокринних залоз, а також зможуть робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів при зміні концентрації гормонів, аналізувати вікові особливості функцій організму, що пов’язані з діяльністю ендокринних залоз.

Лабораторна діагностика невідкладних станів

4 семестр, 3 год/тижд., залік, 3,5 кредити

Дисципліна «Лабораторна діагностика невідкладних станів» – це розділ клінічної діагностики, який вивчає та оцінює показники організму при екстрених станах. У межах дисципліни досліджуються фізіологічний та патологічний стан організму, а також принципи оцінки клітинного і хімічного складу та біологічних властивостей тканин та рідин. У результаті вивчення дисципліни студенти набудуть вміння встановлювати алгоритми лабораторного аналізу для диференційної діагностики різних нозологічних форм та інтерпретувати отримані результати лабораторних досліджень на підставі цілісного уявлення про фізіологічні процеси в організмі людини, освоять  принципи ефективного використання сучасних лабораторних методів досліджень та зможуть давати коректну оцінку результатів аналізів на тлі клінічних проявів захворювання.

АТЕСТАЦІЯ&�Բ�����;

Магістерська робота

4д семестр, захист тези, 17 кредитів, викладачі кафедри

Метою виконання магістерської роботи є виявлення здатності здобувачів обирати і аналізувати наукову або практичну проблему, робити теоретичні висновки і узагальнення, застосовувати знання для вирішення конкретних наукових, виробничих та інших завдань, обґрунтовувати конкретні рекомендації, які можуть мати теоретичний та/або практичний характер.

Кваліфікаційний екзамен

4д семестр, екзамен, 3 кредити, викладачі кафедри

Метою виконання кваліфікаційного екзамену є поглиблення, систематизація та закріплення отриманих за час навчання теоретичних знань здобувача.