Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Культурно-мистецький центр

Студія «Школа києволюбів»

2026-03-11T07:50:10+02:00

Керівниця – Владислава Осьмак (v.osmak@ukma.edu.ua)

Ця студія – для тих, хто цікавиться історією та культурою Києва. Оскільки у Могилянці навчаються студентки і студенти з цілої України, завдання студії – допомогти хлопцям і дівчатам з інших міст і сіл України почуватися у Києві як вдома.

Студія пропонує студентству екскурсії по Києво-Могилянській академії та її околицям та тематичні лекції про різні історичні локації міста. В рамках студії існує також публічна програма «Читаємо Київ» – зустрічі з письменниками і письменницями, які пишуть про Київ.

Архів КМЦ

2020-09-22T06:54:32+03:00

{tab=Фотогалерея}

{phocagallery view=categories|imagecategories=1|imagecategoriessize=5|hidecategories=1,17,15,16,18,19,20,21,84,3,27,6,11,12,228,13,14,63,64,65,66,67,68,69,70,71,72,73,74,98,99,224,225,28,29,75,30,31,123,124,127,131,133,149,189,197,106,160,130,179,180,97,108,109,114,125,126,128,134,141,142,143,174,217,218,219,220,221,222,223,226,227}

{tab=Архів афіш}

{phocagallery view=categories|imagecategories=1|imagecategoriessize=5|hidecategories=1,17,15,16,18,19,20,21,84,3,27,5,6,11,12,228,14,63,64,65,66,67,68,69,70,71,72,73,74,98,99,224,225,28,29,75,30,31,123,124,127,131,133,149,189,197,106,160,130,179,180,97,108,109,114,125,126,128,134,141,142,143,174,217,218,219,220,221,222,223,226,227}

{tab=Відео}

Стилі європейського мистецтва: авторський курс Діани Клочко

https://www.facebook.com/watch/?v=1296165450774102

https://www.facebook.com/watch/?v=271738013958824

https://www.facebook.com/watch/?v=247067993300693

{/tabs}

Архів

2020-09-15T14:25:00+03:00

Фотогалерея

Афіші

Відео

Мистецька колекція Києво-Могилянської академії

2020-04-08T09:05:06+03:00

Мистецька колекція Києво-Могилянської академії формувалася з моменту відродження Академії і сьогодні налічує понад 400 творів живопису, графіки, скульптури, творів декоративно-ужиткового мистецтва, фото тощо.

Колекція включає як комплекси чи окремі роботи добре знаних митців (Г. Якутовича, А. Криволапа, Е. Андієвської, М. Малишка, О. Тістола, О. Петрової, П. Фішеля, В. Чебаника та інших), так і роботи менш відомих авторів та неатрибутовані твори і сувенірну продукцію. Численні твори з колекції НаУКМА прикрашають робочі місця співробітників академії; значна частина зберігається у сховищах у приміщенні Культурно-мистецького центру НаУКМА.

Для популяризації могилянської мистецької збірки 2019 року у КМЦ відбулося три виставки, на яких було презентовано частину колекції графіки, твори у жанрі портрету та роботи художників – лауреатів Шевченківської премії. Виставки супроводжувалися лекційними програмами. Паралельно відбувається мистецтвознавчий аналіз та систематизація колекції.

Позаяк окремого виставкового простору у Культурно-мистецькому центрі зараз немає, за підтримки Фонду Дмитріва (Міжнародний Благодійний Фонд Відродження Києво-Могилянської Академії) створюється онлайн-каталог мистецької колекції НаУКМА.

До Вашої уваги – найбільш цікаві і цінні твори.

Галерея мистецтв НаУКМА

Перші художні виставки у НаУКМА відбулися ще 1993 р. у пристосованій для цього просторій і світлій аудиторії у 1-му корпусі. Першою кураторкою виставок і керівницею мистецької галереї була мистецтвознавиця Надія Васильченко (1992-1995 роки). Саме в цей період почалося формування фонду мистецьких творів НаУКМА.

Вже 1994 року було створено Культурно-мистецький центр НаУКМА, який очолила Олена Василівна Замостян, і Галерея мистецтв стала його частиною.

Протягом 1995-1997 років директоркою Галереї мистецтв була мистецтвознавиця Олеся Авраменко, а з 1997року і до останнього дня життя – 3 січня 2006-го Олена Замостян поєднувала загальне керівництво КМЦ із виставковою діяльністю галереї.

Найціннішими у мистецькому плані творами мистецька збірка НаУКМА поповнилася саме за час діяльності Надії Васильченко, Олесі Авраменко і Олени Замостян.

2006 року рішенням адміністрації НаУКМА Галереї мистецтв при КМЦ було надано ім’я Олени Замостян:

Галерея мистецтв ім. Олени Замостян є членом Асоціації артгалерей України.

Протягом 2008-2017 років кураторками Галереї були студентки і випускниці НаУКМА Олена Дмитрик, Вікторія Шупікова, Тетяна Ельфська, Марія Кінович, Галина Осадча.

У жовтні 2001 р. Галерея мистецтв разом із фондосховищем переїхала у нове приміщення Культурно-мистецького центру НаУКМА на Іллінській, 9. Поступово Галерея розширювала свої межі: було створено меморіальну кімнату-музей І.В. Задорожного, додалися багатофункціональна зала «ПідWall», «Білий простір» – коворкінг і місце для камерних студентських проетів, було обладнано для проведення виставок фойє 3-го поверху та залу «Колізей».

У Галереї відбулись персональні та групові виставки видатних українських митців Григорія Гавриленка, Георгія Якутовича, Віктора Зарецького, Данила Лідера, Івана-Валентина Задорожнього, Івана Марчука, Сергія Якутовича, відомих авторів кінця 20-го – початку 21-го століття: Ніни Денисової, Миколи Малишка, Анатолія Куща, Петра Бевзи, Валерія Франчука, Романа Адамовича, Григорія Кореня, Ольги Петрової, Василя Химочки, Анатолія Криволапа, Олега Тістола, Павла Фішеля, Любові Міненко, Тіберія Сільваші, Володимира Цюпка, Олександра Стовбура, Олександра Мельника, Любові Семикіної, Михайла Гуйди, Віктора Рибачука, Василя Корчинського та багатьох інших.

У просторі Галереї відбувались і міжнародні виставки: «Хмарочоси Чікаго» (США), «Тихе світло» (фото Джона Секстона, США), «Параджанов і його оточення» (Вірменія-Україна), конкурс живописного портрету Галшки Гулевичівни (Україна-США), виставка театрального плакату Карла Гайсбюллера (Швейцарія), «Бертольд Брехт у фотографіях» (Німеччина), фотовиставки «Обрії» (Ізраїль), «Пекінська опера» (КНР), «Сценографія. Фото Крістіана Каре» (Бельгія), «Ікона, мальована ниткою» Дмитра. Блажейовського (Італія) та ін.

Виставки творів молодих художників проводилися в циклі «Відкриваємо нові імена».

Кілька років поспіль КМЦ організовував традиційну виставку творчих робіт студентів НаУКМА. У 2006-14 р. р. спільно з Києво-Могилянським театральним центром (керівник Андрій Приходько) - щорічний мистецький проект «Підсумки сезону. Сценографія», із презентаціями кращих проектів театральних художників Києва.

Фото окремих проектів – у Фотогалереї КМЦ.

У зв’язку із початком реставрації Староакадемічного корпусу Галерія ім. Олени Замостян поступилася місцем Бібліотеці рідкісних та цінних видань. Але виставки активно відбуваються в усіх інших приміщеннях Культурно-мистецького центру НаУКМА.

Упорядниця колекції, кураторка виставок: Діана Клочко, мистецтвознавиця, провідний спеціаліст КМЦ.

Фондосховище, переміщення робіт: Олена Гнатовська, спеціаліст КМЦ .

Замовити приміщення

2019-11-04T10:31:24+02:00

Танцювальна студія НаУКМА Mohylanka Dance

2018-11-21T08:23:51+02:00

Проводимо 6 раз на тиждень тренування з сучасних танців (Street dance, Latina), проводимо безкоштовні танцювальні майстер-класи від професійних тренерів для студентів.

Ключові плани та задачі:

охопити більшу аудиторію Могилянців, збільшити кількість підписників в соцмережах, забезпечити регулярну пристуність 10-15 могилянців на тренуваннях;
провести спільні проекти з іншими СО НаУКМА (наприклад Кіноклуб, ТА Могилянка, Радіо КВІТ).

Координатор: Яник Еліна

Контакти:

+380939952780 (Еліна)

elinayanik123@gmail.com

Нас можна знайти за адресою: КМЦ НаУКМА, вул. Іллінська,9, 2 поверх

{phocagallery view=category|categoryid=225|limitstart=0|limitcount=0}

Студія старовинного танцю "Tempus в НаУКМА"

2018-11-20T11:18:38+02:00

Бали, виступи, вечірки, покази, лекторії, майстер-класи – усе це чекає на вас у студії старовинного танцю. Організація вивчає танці різних епох, від середньовіччя до початку ХХ ст. Занурюється у таємниці бального етикету, відтворює костюми, манери та атмосферу, відшукує себе у минулому, щоб зрозуміти це дивне сьогодення.

Координатор: Русскіх Павло

Контакти: +380985168790

Сторінки організації в соцмережах:

Нас можна знайти за адресою: КМЦ НаУКМА, вул. Іллінська, 9, танцювальна зала 2 поверху

Понеділок - з 19:00 до 21:00

Середа - з 18:00 до 21:00

Четвер - з 19:00 до 21:00

{phocagallery view=category|categoryid=224|limitstart=0|limitcount=0}

Студентська театральна студія НаУКМА

2015-02-05T14:21:31+02:00

Керівник – Тетяна Шуран

Тут студенти реалізують свої творчі здібності, власноруч створюють костюми, декорації, реквізит. Студентський театр НаУКМА прикрашає всі загальноуніверситетські свята – Конвокацію, Посвяту у спудеї, День Академії та інші. Студенти беруть участь у вуличних дійствах, опановуючи непросту техніку акторської гри на ходулях, створюючи видовищні інсталяції, під час святкових заходів, фестивалів, молодіжних громадських акцій у Києві та в інших містах України.

У травні 2018 р. Театр-студія успішно виступив на Другому всеукраїнському фестивалі аматорських театрів «День театру» із виставою «Don’t loоk back» за оповіданням випускниці НаУКМА, письменниці Галини Ткачук. Студентський театр-студія добре знаний завдяки видовищним виступам акторів на ходулях, які традиційно прикрашають академічні урочистості – Посвяту у студенти, Конвокацію та День академії.

{phocagallery view=category|categoryid=99|limitstart=0|limitcount=0}

Кіноклуб

2015-01-27T12:41:38+02:00

Рік заснування - 1994

Тестовий онлайн показ фільму «Відкрий себе», приурочений до Дня народження Григорія Сковороди

Координатор:

Сергій Сирбу

Контакти:

s.syrbu@ukma.edu.ua

Де знайти організацію (аудиторія)

Кіноклуб знаходиться за адресою Набережно-Хрещатицька, 27; у корпусі НаУКМА №9; 1-й поверх, ауд. 13

Фокуси, пріоритети діяльності, форми активностей організації (лекції, тренінги, бали, круглі столи):

Проведення кінопоказів у форматі тематичних добірок.
Проведення обговорень кіно.
Презентації нових українських фільмів, що здобули міжнародне визнання, відповідно - популяризація сучасного українського кіно.

Ключові плани та задачі на цей рік:

Розширення поля зовнішньої співпраці, зокрема з:
- культурними інституціями різних країн (такими як Британська Рада, Гете Інститут, Французький Інститут, Шведський Інститут тощо);
- кінофестивалями (DocuDays, "Молодість" тощо);
- кінодистриб'юторами (Артхаус Трафік, KyivMusicFilm тощо);
- іншими організаціями, пов'язаними з кіно (наприклад, Довженко-Центр).
Сприяння розбудові бренду Кіноклубу зокрема та НаУКМА загалом поза університету шляхом вищенаведеної співпраці.
Проведення кінопоказів за участі сучасних українських режисерів задля популяризації нового українського кіно.
Активна участь в просвітницькій діяльності в межах університету:
- проведення кінопоказів у форматі тематичних добірок з 4-5 фільмів;
- проведення кінопоказів із циклу "Кінокласика" в рамках курсу "Кіномистецтво".

Кіноклуб Могилянки – це спільнота студентів та випускників, яка створена з метою проведення актуальних кінозаходів. Ми не лише показуємо розмаїття українського та іноземного кінематографу, а також, на постійній основі, організовуємо зустрічі з кінематографістами та суспільно активними людьми, які захоплюються кіно. Відвідувачі мають можливість не лише переглянути фільми, а й долучитися до дружніх, камерних дискусій. Шляхом організації кінозаходів ми намагаємося поширювати і розвивати кінокультуру у Києві та Україні.

Як підрозділ культурно-мистецького центру НаУКМА, Кіноклуб є некомерційною установою. Ми працюємо на волонтерських засадах і підпорядковуємося керівництву Академії. Кіноклуб Могиляки є найстарішим у Києві і був заснований зусиллями кафедри культурології у жовтні 1994 року. Із тих часів ми зберігаємо традиції та шукаємо нові шляхи для розвитку. У 2014 році ми відзначили ХХ-річчя існування Кіноклубу.

Щомісяця ми випускаємо нову афішу та пропонуємо цікаві спеціальні події.

Якщо ви бажаєте приєднатися до команди Кіноклубу або маєте ідею для показів, пишіть нам s.syrbu@ukma.edu.ua

Щиро ваша,

Команда Кіноклубу

{phocagallery view=category|categoryid=98|limitstart=0|limitcount=0}

Андрій Приходько

2013-07-02T08:48:09+03:00

з 2003 р. – керівник і режисер Києво-Могилянського Театрального центру „ПАСІКА”
з 2000 р. – режисер Національного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка
1993-2000 – актор та режисер Московського театру "Майстерня Петра Фоменка".
1988-1993 – навчання на режисерському факультеті Російської Академії Театрального мистецтва (ГІТІС).

Постановки:

2012 – „Райськеє діло” за творами І. Малковича в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
2011 – „Лісова пісня” за Л. Українкою у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса
2008 – „Фрьокен” за п’єсою А. Стріндберга „Фрьокен Жулі” в Театральному центрі НаУКМА, м. Київ
2008 – „Легенда про Фауста” в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
2007 – „Аз” за києво-могилянською драмою XVII ст. в Театральному центрі НаУКМА, м. Київ
2006 – „Шякунтала” за індійським епосом в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
2004 – "Життя - це сон" за П. Кальдероном в Театральному центрі НаУКМА, м. Київ
2003 – "Каїн" за Дж. Байроном в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
2002 – "Трагедокомедія о Воскресенії мертвих" за Г. Кониським в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
2001 – Ю.Місіма "Маркіза де Сад" в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, м. Київ
1999 – "Увертюра До побачення" за "Сойчиним крилом" І.Франка в театрі "Сузір’я", м. Київ
1998 – "Шельменко 2 версія" за "Шельменко-денщик" О.Квітки- Основ’яненка в Молодому театрі, м. Київ.
1997 – майстер-класи, проект "Записки божевільного" М.Гоголя, м. Оттава ( Канада)
1996 – "Життя - це сон" П. Кальдерона в театрі ім. Вахтангова, м. Москва (Росія)
1993 – "Лжец" Корнеля в театрі комедії, м. Нижній Новгород (Росія)
1993 – Маркіза де Сад" Ю. Місіма в Молодіжному театрі, м.Челябінськ (Росія)

Тетяна Шуран

2013-07-02T08:47:09+03:00

Старший викладач з майстерності актора в КНУТКТ ім. Карпенко-Карого, кафедра режисури телебачення. Актриса вищої категорії театру та кіно. Працювала в Молодіжному театрі та у Київському експериментальному театрі, ді-джеєм на Гала-радіо та автором і ведучою програм на радіо „Мелодія”. Озвучує фільми на СТБ, ICTV, УТ-1, Глас, TV+, UA team (улюблені серіали українською).

Від 2003 року керує студентським театром НаУКМА.

Києво-Могилянський Театральний центр «ПАСІКА»

2013-07-02T08:42:14+03:00

Полігон молодої театральної формації.

Художній керівник – Андрій Приходько

Театральний центр працює над відродженням традицій барокової драми в сучасній Академії та перетворенням театрального простору на майданчик, де могли б зустрітися традиція та експеримент, зокрема театральна традиція, що постала в тих самих могилянських стінах, в яких живе сьогодні відроджена Києво-Могилянська академія. Сучасний Театральний центр прагне стати відкритою територією для діячів театрального та інших видів мистецтва. Тому сьогодні діяльність КМТЦ „ПАСІКА” розвивається у кількох напрямках:
- традиція
- експеримент
- поєднання театру та інших видів мистецтва
- концерти
- вуличні вистави
- перформенси
- читання
- витівки
- майстер-класи

Києво-Могилянський Театральний центр «ПАСІКА» відновлює традиції могилянського барокового театру, тому в різні роки були поставлені вистави за п’єсами барокової драми:

"Життя - це сон" за П. Кальдероном, режисер А. Приходько,

„Аз” за драмою «Ужасная изміна сластолюбіваго житія…» анонімного автора XVII століття, режисер Андрій Приходько,

«Царство натури людської» анонімного автора XVII століття, режисер Інна Єрмак,

«Слово о збуренії пекла» анонімного автора XVII століття, режисер Юлія Гасиліна.

Щорічно в театральному центрі проводиться січнева Розколяда, яка об’єднує всі творчі колективи, що працюють в Культурно-мистецькому центрі Могилянки.

На сьогодні в Києво-Могилянському театральному центрі «ПАСІКА» працюють колективи: МІСТ (керівник Юлія Гасиліна), Український театр (керівник Катерина Чепура), BylitsArtCentre (керівник Ігор Білиць), проект режисера Інни Єрмак, І жіночий театр, «Театральна робітня» (керівник Дмитро Захоженко), проект режисера Миколи Бабина. Також тут відбуваються постановки театрів з інших міст України та з-за кордону.

Вже майже двадцять років невід’ємною частиною творчого життя студентів Могилянки є вистави Студентської театральної студії НаУКМА (керівник – Тетяна Шуран) , яка об'єднує студентів-шанувальників театрального мистецтва у широкому розумінні: учасників студії цікавить історія театру, жанри, режисура, сценографія, традиційні й нові течії. Студенти приходять зі своїми ідеями, самі створюють сценічні образи, реалізують свої творчі здібності, виготовляючи власноруч костюми, декорації, реквізит. Студенти-актори опановують і мистецтво вуличного театру, відпрацьовують непросту техніку гри на ходулях, створюючи видовищні інсталяції під час загальноуніверситетських свят – Конвокації, Посвяти у спудеї, Дня Академії та інших. Студентів-акторів Могилянки часто запрошують до участі у вуличних дійствах під час святкових заходів, фестивалів, молодіжних громадських акцій у Києві та в інших містах України.

Фото- і відеоісторія театральних проектів Києво-Могилянського Театрального центру (вибране):

„Життя – це сон” за п’єсою П. Кальдерона. Режисер Андрій Приходько. Постановка 2004 року

„Холідей” – трагікомедія Л. Тумазова. Режисер Алла Заманська. Постановка 2005 року

„Веджвудський сервіз для чаю” – студентська вистава за п’єсою М. Павича. Режисер Тетяна Шуран. Постановка 2004 року

Майстер-клас з “Commedia del ’Arte” – майстер-клас Давіда Цурбухена (Швейцарія). Проект 2005 року

„Коло життя” у постановці фольклорного гурту „Божичі”. Постановка 2006 року

„Андрогін. Природа людини” – студентська вулична вистава. Режисер Януш Ґаврисяк (Польща). Постановка 2006 року
„Механічний апельсин” за п’єсою Е. Берджеса. Режисер Максим Голенко. Постановка 2007 року

„Аз” за бароковою драмою XVII століття. Режисер Андрій Приходько. Постановка 2007 року

„Самогубець” за п’єсою А. Аверченка. Режисер Олександр Журавель. Постановка 2009 року

„Фрьокен” за п’єсою А. Стріндберга. Режисер Андрій Приходько. Постановка 2008 року

„Молитви тих, котрі не моляться” за Я. Корчаком. Режисер Тетяна Шуран. Постановка 2011 року

„Дарт. Параджанов” – вистава-колаж. Режисер Тетяна Шуран. Постановка 2011-2012 р.р. року

Проект „Сценографія” – щорічні виставки художників театру в Галереї мистецтв ім. О. Замостян
„Розколяда” – традиційне щорічне святкування завершення новорічно-різдвяних свят

Вуличні студентські вистави та інсталяції. Фото різних років

Тетяна Адамівна Трегуб

2012-05-28T11:54:20+03:00

Тетяна Адамівна Трегуб - закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка по класу фортепіано. Більш ніж п’ятнадцять років як клавесиністка брала участь у роботі камерного оркестру “Перпетуум мобіле” під керівництвом заслуженого артиста України Ігоря Блажкова. З 1985 р. – учасниця, а з 1987 р. – керівник Ансамблю старовинної музики “Silva Rerum” при Київському будинку вчених. “Silva Rerum” з 2005 р. носить звання народного колективу.

Т.А. Трегуб вивчає автентичні напрямки виконання старовинної музики.

Ансамблем старовинної музики НаУКМА керує з 2000 року.

Святослав Крутиков

2012-05-28T11:53:24+03:00

Святослав Крутиков - відомий музикант і композитор, що працює здебільшого в камерно-симфонічній сфері. Автор музики більш ніж до 50 кінострічок, переважне число яких отримали зарубіжні та вітчизняні нагороди. Член двох Національних творчих спілок: композиторів та кінематографістів.

Святослав Леонтійович працював в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА з 1994 по 2000 р.р. Він створив в університеті унікальний колектив - Творчу лабораторію старовинної музики і старовинних інструментів, який згодом перетворився на Ансамбль старовинної музики. В репертуарі колективу – музика Європи від Середньовіччя до раннього Бароко і міська музика доби Українського Бароко.

Протягом двох десятків років своїх творчих розвідок в царині середньовічної доби Святослав Леонтійович зібрав та виготовив колекцію автентичних музичних інструментів. Частину своєї колекції п. Крутиков безкоштовно передав в НаУКМА і постійно підтримує творчі зв'язки з колективом, відвідує репетиції та концерти ансамблю.

Відомий Святослав Крутиков і як художник, декілька виставок якого відбулося в Києві. Так, в березні 2009 р. експонувалися його графічні твори та художні фото в Галереї мистецтв НаУКМА. В рамках цієї виставки відбулася прем'єра фільму режисера Р.Плахова-Модестова "Загублений рай" до 200-річчя Миколи Гоголя, музику до якого написав С. Крутиков.

Ансамбль старовинної музики

2012-05-28T11:52:40+03:00

Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Художній керівник – Тетяна Трегуб

Ансамбль виконує музику європейського середньовіччя, Ренесансу та раннього бароко, музику українських авторів XVI-XVIII ст. Ансамбль старовинної музики регулярно виступає з концертами у Києво-Могилянській академії, спіпрацює з іншими музичними колективами Києва, гастролює по Україні.

Ансамбль був створений у 1994 році як Творча лабораторія старовинної музики при Культурно-мистецькому центрі Києво–Могилянської Академії композитором і музикантом, знавцем старовинної музики Святославом Крутиковим.

Ансамбль працює над відновленням кращих здобутків музичного мистецтва XVІ – XVII століть. На концертах у виконанні молодих музикантів звучать духовні та світські мелодії середньовіччя, танцювальна та поліфонічна музика епохи Відродження та раннього бароко: твори Т. Сузато, К. Жервеза, М. Преторіуса, канцони А. Мортаро, Дж. Фрескобальді та ін. Значну частину репертуару складає міська побутова музика України XVI-XVIII ст.

Робота ансамблю спрямована на відтворення старовинної музики в наближеному до автентичного звучання. Початково, в ансамблі були задіяні копіїї старовинних інструментів з унікальної колекції засновника і першого керівника ансамблю – Святослава Крутикова, значна кількість копій була зроблена власноруч ним. У 2000-у році керівником ансамблю стала колега С. Крутикова – Тетяна Трегуб, яка вже майже двадцять років працює над вивченням автентичних напрямків виконання старовинної музики.

Зараз серед інструментарію Ансамблю – родина блокфлейт: сопрано, альт, тенор і бас, скрипка, гітара, різні ударні інструменти. Святослав Крутиков подарував ансамблю духовий інструмент – дискантовий крумхорн. Пізніше ним було подаровано колективу також ребек та віолу да гамба. У 2007 р. шанувальник мистецтва ансамблю В. Нікітін подарував колективу лютню.

У 2003 році колектив Ансамблю було нагороджено Дипломом Києво-Могилянської академії “за духовність і збереження національних традицій”.

Крім Києво-Могилянської академії, Ансамбль старовинної музики має концерти у різних закладах Києва. Виступав колектив також у Львові, у Тернополі.

{phocagallery view=category|categoryid=11|limitstart=0|limitcount=0|displaydescription=1}

Олена Замостян

2012-05-28T11:50:14+03:00

Олена Замостян (1943-2006)

Мистецтвознавець за спеціальністю, до 1993 року працювала у видавництві «Українська енциклопедія». З перших років відродження Києво-Могилянської академії Олена Замостян була незмінним директором Культурно-мистецького центру НаУКМА, де особливо розкрилися її мистецькі й організаційні здібності.

Закинута, розбита будівля колишнього клубу моряків перетворилася під її керівництвом, за її ініціативи та особистої участі у справжній сучасний культурно-мистецький осередок — український за духом і змістом, європейський за рівнем та проблематикою, — який творив і творить духовне та мистецьке обличчя Могилянки, Києва, України.

Десятки художників — загублених, а часто забутих, свідомо відсторонених, недосяжних з-за кордону, змогли показати українському глядачеві (і що особливо важливо — молоді!) свої роботи в Галереї мистецтв НаУКМА саме завдяки підтримці Олени Замостян.

Сотні мистецьких проектів — вистав, концертів, музичних інсталяцій, різнопланових виставок, творчих зустрічей здійснили унікальні творчі колективи, зосереджені, організовані та підтримані нею в Могилянці. Тисячі сяючих глядацьких очей та наповнених душ... За цим усім стояла ця невгамовна, повна творчої та життєвої енергії людина, яка повсякдень і повсякчас була свідомою громадянкою й усе робила задля України, задля Могилянки, задля нас...

Пам’яті Олени Замостян

„Засновниця Галереї мистецтв і її дбайлива господиня вболівала душею за кожну виставку, творчу акцію: чи то експозиція відомого у світі майстра, чи інсталяції молодих художників, що тільки починають свій шлях у мистецтві. Для всіх було місце, для кожного – добре слово, діяльна підтримка, жива участь у процесі... Все кипіло...”
В’ячеслав Брюховецький

„Жінка, красива у всьому. Мати, дружина, громадянин. Прожила життя з повним усвідомленням своєї Місії. Вона була тією необхідною ланкою, що з’єднує мистецтво з культурою. Їй було дуже цікаво жити, і нам було цікаво з нею. Вона була одним із ревних і пристрасних будівничих Великого Братства Могилянки – цієї інтелектуальної та естетичної моделі України. Тепло, любов, принциповість і енергія творення йшли від неї. Спасибі Олені Замостян за все, і перш за все – за неї саму...”

Сергій Якутович

Галерея мистецтв ім. Олени Замостян

2012-05-28T11:49:24+03:00

Галерея мистецтв ім. Олени Замостян
(тимчасово не функціонує у зв’язку з розміщенням тут книжкових колекцій з фонду Наукової бібліотеки НаУКМА на період реконструкції Староакадемічного (Мазепиного) корпусу).

04070, м. Київ, вул. Іллінська, 9
тел./факс: (044) 425-2154
e-mail: kmc@ukma.kiev.ua

Галерея міститься у стінах Києво-Могилянської академії, серед молодіжного середовища, тому тут наряду з виставками відомих майстрів українського та зарубіжного малярства, скульптури, графіки, художньої фотографії, сакрального, декоративно-ужиткового мистецтва, часто презентується і молодий сучасний арт. Від часу заснування галереї (1993 р.) було проведено більше двохсот виставок, третина з яких – міжнародні: «Хмарочоси Чікаго» (США), «Тихе світло» (фото Джона Секстона, США), «Параджанов і його оточення», конкурс живописного портрету Галшки Гулевичівни, виставка театрального плакату К. Гайсбюллера (Швейцарія), «Бертольд Брехт у фотографіях» (Німеччина), фотовиставки «Обрії» (Ізраїль), “Пекінська опера” (КНР), «Сценографія» (фото Крістіана Каре, Бельгія), «Ікона, мальована ниткою» Д. Блажейовського (Італія) та ін. Але найбільшими мистецькими подіями в Галереї стали виставки видатних українських митців Григорія Гавриленка, Георгія Якутовича, Віктора Зарецького, Данила Лідера, Івана-Валентина Задорожнього, Анатолія Куща, Івана Марчука, Сергія Якутовича та інших. Виставки творів молодих художників проводяться в циклі «Відкриваємо нові імена». З 2006 р. спільно з Києво-Могилянським театральним центром започатковано новий мистецький проект „Підсумки сезону. Сценографія”, який передбачає щорічну презентацію кращих проектів театральних художників Києва. Галерея вже має чималий власний фонд – більше ніж 400 мистецьких творів, подарованих НаУКМА митцями або їхніми родинами. Всі вони прикрашають приміщення університету – від кабінету президента НаУКМА до студентських читальних залів.

Галерея Києво-Могилянської академії носить ім’я Олени Замостян, яка майже півтора десятиліття очолювала її, починаючи від будівництва нового сучасного приміщення, і закінчуючи організацією яскравих мистецьких акцій.

Виставковий простір Галереї мистецтв НаУКМА з 2003 р. доповнено новим приміщенням у стилі андеґраунд – „ПідWALL”, яке здебільшого використовується для презентацій модерних, експериментальних експозицій та молодіжних акцій.

Галерея мистецтв ім. Олени Замостян є членом Асоціації артгалерей України.{phocagallery view=category|categoryid=12|limitstart=0|limitcount=0}

Меморіально-художній музей Івана-Валентина Задорожного

2012-02-27T06:48:13+02:00

Меморіально-художній музей видатного українського художника-монументаліста Івана-Валентина Задорожного працює в НаУКМА (на громадських засадах) з 2002 року. Експозиція, до якої входять живописні та графічні твори, гобелени, скульптура, ілюстрації до книжок, ескізи та фотографії монументальних робіт художника, періодично змінюється.

Восени 2016 р. великою ювілейною виставкою в музеї та у Галереї мистецтв ім. О. Замостян було відзначено 95-річчя від дня народження І.-В. Задорожного

(тимчасово не функціонує у зв’язку з розміщенням тут книжкових колекцій з фонду Наукової бібліотеки НаУКМА на період реконструкції Староакадемічного (Мазепиного) корпусу).

Тел.: (044) 425-2154

Живописець і монументаліст. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995, посмертно) за серію робіт 1964-1988 pp.

Народився: 07.08.1921 р., м. Ржищів .Київської області.

Помер: 21.10.1988 р., м. Київ. Похований у м. Ржищеві Київської області.

Освіта: Київський художній інститут (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерня К. Єлеви, А. Петрицького – 1951).

Основні твори:

живопис: «Богдан Хмельницький залишає в заставу кримському ханові свого сина Тимоша» (1954), «Краснодонці» (1955), «Кобзар» (1958-61), «Прометей» (1961-64), «Мати» (1962-63), «В ім’я життя» (1963), «Мої земляки» (1964), «Весілля» (1965-67), «Ярослав Мудрий» (1973), «Петро Могила» (1973), «Маруся Чурай» (1977), «Роксолана» (1977), «Юрій Кондратюк» (1980-84), «Козак Мамай» (1982), «Аттіла» (1983), „Нестор-літописець” (1984), «Аліпій» (1985), «Максим Березовський» (1985), „Ластівки” (1986), «Танок смутку» (1987), «Поет і цариця» (1988) , «Добротвора» (1988) , «На вічній дорозі розп’яті ми...» (1988);

монументальні роботи: вітражі «Т.Г.Шевченко і народ» у Київському університеті (1969, у співавторстві), «Наша пісня - наша слава» у Палаці культури в Кременчуку Полтавської обл. (1971-72, у співавторстві), комплекс монументальних творів „Слов’янські міфічні образи” (різьблення по дереву), ”З глибини віків” (вітражі), „Свято Лади” (енкаустика), „Кий” (гобелен) – у готелі „Либідь Інтурист” у Києві (1976-1982, у свпівавторстві), «Космос» (1974) і розпис «Народження технічної думки» (1975) в Палаці культури в м. Павлограді Дніпропетровсьої обл., «Скіфія» (1979-80; дерево, різьблення) у кемпінгу „Пролісок” у Києві, „Криниця Коцюбинського” (джерево, різьблення ) у літературно- меморіальному музеї М.М. Коцюбинського у Чернігові (1978- 1983); вітраж у Київському фунікулері (1984), гобелени „Сім’я”(1988), „Пісня” (1988) у Палаці культури (Вінницька обл.), «Засійся, чорна ниво, волею ясною» (1988) у Київському державному музеї Т.Г. Шевченка;

оформлення книг: „Кирило Кожум’яка” („Веселка”, 1983), „Червоная калинонька” („Музична Україна” 1988).

Автор крилатих висловлювань, що склали «Заповіти художника» (надруковано в альманасі «Артанія», 1995).

{phocagallery view=category|categoryid=6|limitstart=0|limitcount=0}

Олександр Іванович Жигун

2011-08-03T11:45:42+03:00

Засновник і незмінний керівник “Почайни” – народний артист України Олександр Жигун. Його талант, професійні здібності, музичний смак і величезна самовіддача стали тією генеруючою силою, завдяки якій творчий колектив досягає успіхів. Головним напрямком його діяльності є розвиток і популяризація української вокально-симфонічної музики. Ним створено більше двох десятків повноцінних хорових програм, серед яких твори і світової музичної класики, і сучасних композиторів. Особливостями творчої діяльності О.І. Жигуна є звернення до маловідомих великих музичних форм.

Діяльність Олександра Жигуна відзначено численними Подяками Головного та районних управлінь культури м. Києва, мера столиці, він має почесні дипломи й Міжнародну премію ім. В. Михайлюка, музичну премію ім. Лео Вітошинського “Україна-Австрія”, нагороджений Почесною відзнакою „Медаль Святого Петра Могили”. У жовтні 2015 р. О.І. Жигуну присвоєне звання народного артиста України. Кавалер орденів Святого Володимира та Святого Миколая. У 2007 р. за активну громадську діяльність Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

"Шевченківські кантати"

2011-08-03T12:17:11+03:00

Це одинадцятий компакт-диск народної хорової капели "Почайна" НаУКМА, записаний на концерті "Шевченківська кантата" з нагоди 191-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Кантата - масштабний вокально-симфонічний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру - це найвища форма композиторської творчості. Наявність кантати в музичній спадщині народу - об'єктивний показник рівня його культури. Геніальні твори Шевченка поклали на музику видатні українські композитори.

Микола Лисенко
"Б'ють пороги" - початок поетичного послання Тараса Шевченка до свого попередника в українській літературі Григорія Квітки-Основ'яненка. Картини придніпровського степу, всіяні могильними курганами - німими свідками колись гучної козацької слави, контрастують із гірким усвідомленням підневільного становища України в царській імперії: стратою гетьманської держави та збройного захисту від напасників, покріпаченням волелюбного хлібороба. Але грізне ревіння дніпровських порогів і відгомін чорноморського прибою немов пробуджують мертвотну тишу, вселяють віру в те, що збережена животворна сила народного духу стане запорукою прийдешнього відродження нації. "Радуйся, ниво неполитая..." Серед кількох Шевченкових наслідувань Біблії вірш "Ісая. Глава 35" відзначено високим соціальним оптимізмом. Створений навесні 1859 року, коли суспільство було сповнене надій на скасування кріпосного права й звільнення селянства, вірш звучав як життєствердний гімн розкутим силам народу, чия довгожданна воля неодмінно принесе з собою очищення людської душі, співзвучне з весняним оновленням природи.

Михайло Вериківський
"Гайдамаки"
Бурхливого й тривожного 1919 року, коли на руїнах Російської імперії український народ намагався відродити власну державність, молодий композитор Михайло Вериківський написав "Фантазію для хору й фортеп'яно" за мотивами поеми Шевченка "Гайдамаки". З великої епопеї про селянсько-козацьке повстання 1768 року проти національного і релігійного гніту він вибрав кілька епізодів, акцентувавши мотиви могутнього національного піднесення в обороні волі й батьківської віри, життєствердної сили народної пісні. А домінує в творі гуманістичний шевченківський заклик понад усе цінувати Богом дароване людське життя, плекати любов до ближнього, а не розбрат і ворожнечу. В умовах кривавої громадянської війни це набирало пекучої актуальності, звучало в унісон із прагненням слухачів до людяності й миру.

Левко Ревуцький
"У неділю не гуляла..." ("Хустина")
Глибока спорідненість поезії Шевченка з народнопісенною стихією виявлялася, зокрема, в багатьох йього віршах, майже всуціль побудованих на фольклорних мотивах. Ремінісценції чумацьких пісень використано в написаному 1844 року вірші "У неділю не гуляла" (поширений також під назвою "Хустина"). Нещаслива доля молодого чумака, який занедужав і помер у далекій дорозі, призвела до трагедії його коханої: гаптовану весільну хустину, в яку наречена вклала всі почуття й надії, довелося пов'язати на могильному хресті… "На ріках круг Вавилона..." Переспів Псалма 136 - один із найпатріотичніших у Шевченковому циклі "Давидові псалми" (1845). Трагедію народу, який навіть у чужоземному полоні нізащо не хоче зректися своєї пісні - єдиного оплоту власної самосвідомості, - Шевченко зробив повчальною притчею для своїх сучасників, щоб зміцнити їхню національну гідність і віру в неодмінне звільнення.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Заслужений симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України, художній керівник В'ячеслав Блінов
Солісти: тенор - Петро Криволапов, бас - Олег Чернощоков, сопрано - Олена
Шиналь, тенор - Микола Шуляк, альт - Ніна Марченко, сопрано - Ольга Швидка
Диригент - Олександр Жигун
Запис та премастерінг - Євген Жигун

Запис зроблено у Національному будинку органної та камерної музики України 9 березня 2005 р.
Диск видано за підтримки Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка.

скачати mp3:
Микола Лисенко "Б'ють пороги"
Микола Лисенко "Радуйся ниво неполитая" ч.1
Микола Лисенко "Радуйся ниво неполитая" ч.2
Микола Лисенко "Радуйся ниво неполитая" ч.3
Микола Лисенко "Радуйся ниво неполитая" ч.4
Микола Лисенко "Радуйся ниво неполитая" ч.5
Левко Ревуцький "Хустина"
Левко Ревуцький "На ріках круг Вавилона"
Микола Вериківський "Гайдамаки"
Кирило Стеценко "Шевченкові"

Михайло Вериківський "Дума про дівку-бранку"

2011-08-03T12:14:48+03:00

Це десятий компакт-диск хорової капели "Почайна". Перша українська ораторія "Дума про дівку-бранку", яку в 1923 році написав Михайло Іванович Вериківський (1896-1962) для солістів, чоловічого та жіночого хорів, повного складу симфонічного оркестру.

Драматичну композицію лібрето Михайло Вериківський склав за текстами народних дум: "Дума про дівку-бранку...", "Не ясний сокіл квилить...", "Ой у святу неділеньку...", "Дума про Самійла Кішку". Ораторія відтворює самовіддану боротьбу українського козацтва з турками-поневолювачами та розкриває яскравий образ дівки-бранки Марусі Попівни-Богуславки, рятівниці семисот бранців-земляків. Михайло Іванович Вериківський (1896-1962) - видатний український композитор, диригент, педагог, музичний та громадський діяч, автор першого українського балету "Пан Каньовський", опери "Наймичка", фундатор новочасної української музики в симфонічному, кантатно-ораторіальному, хоровому, вокальному та інструментальному жанрах.

У 1954 році, маючи величезний досвід композитора, диригента та музичного теоретика, Михайло Вериківський зробив другу редакцію ораторії. Глибоке знання традицій оркестру та хору допомогли композиторові зробити симфонічні та вокально-симфонічні номери ораторії завершеними, досконалими за формою, вжити найсучасніших високопрофесійних композиторських засобів. В ораторії Михайло Вериківський розробив принципові засади українського ораторіального жанроутворення, вирішив проблеми поєднання двох самостійних творчих напрямів - народного та академічно-професійного. Світовий рівень майстерності композитора спонукає пишатися з високої музичної культури України.

Виконання ораторії - це нова творча віха діяльності хорової капели "Почайна".

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, художній керівник Віктор Здоренко
Солісти: тенори - Юрій Захожий, Генадій Ноженко, бас - Олег Чернощоков,
сопрано - Валентина Іваненко
Диригент - Олександр Жигун
Запис зроблено у Національній філармонії україни 12 червня 2004 р.
Скачати (формат mp3)

1.Інтродукція
(симфонічний оркестр)
2. "Що на Чорному морі...."
(мішаний хор)
3. Діалог двох невільників (тенор, баритон)
"Соколе ясний"
"Товаришу, брате мій рідний..."
4. Перший хор невольників
"Гей, подай нам, ГОсподи..."(лаврський хор)
5.Діалог Марусі Богуславки і невольників "Гей, козаченьки..."
(сопрано та лаврський хор)
6. Вступ до другої частини
(симфонічний оркестр)
7. Другий хор невольників
"Ти, земле турецькая..."(чоловічий хор)
8. "Голоси УКраїни"(жіночий хор)
Молитва муедзина (тенор)
9. "Султан іде до мечеті"
(симфонічний малюнок)
10. Невольники залишають темницю
"Козаки, панове..."(мішаний хор)
Бій невольників з яничарами під городом Козловим
(симфонічний малюнок)
11. Фінальний хор
"Утверди, Боже..."(мішаний хор)

"Диптих. Літургія сповідницька. Богородичні догмати"

2011-08-03T12:10:23+03:00

Це дев'ятий диск хорової капели "Почайна", що належить до циклу "Духовна музика Європи". На ньому - твір видатного сучасного українського композитора Віктора Степурка "Літургія сповідницька" для читця, солістів, хору, органу, симфонічного оркестру в десяти частинах і "Богородичні догмати" для хору та симфонічного оркестру.

Написання цього твору - великий творчий та філософський подвиг композитора, фундатора новітнього напряму сучасної української православної духовної музики. Відправним пунктом зародження задуму автора став твір видатного чеського композитора Леоша Яначека "Меса Глагольская" (1927) для солістів, хору, оркестру та органу на старослов'янські тексти. За всієї схожості музично-стильових конструкцій, спільнокореневих слов'янських алюзій щодо православної літургійної етики, ці два твори мають одну докорінну відмінність - вони по-різному пророкують майбутнє. "Літургія сповідницька" світлої пам'яті гетьмана Івана Мазепи своїм музично-стилістичним розмаїттям образів створює глибинно-молитовну атмосферу, в якій слухач ніби зазирає в очі часу, намагаючись прочитати в них вердикт людству на майбутнє...

Варто пам'ятати, анотований твір Віктора Степурка - це продовження ідеї, започаткованої ним в Українській православній месі "Богородичні догмати XVII століття" світлої пам'яті Святителя Димитрія Ростовського, і є диптихом.

Дві постаті - Димитрій Туптало (Св. Димитрій Ростовський) і гетьман Іван Мазепа, історично пов'язані між собою, наштовхнули автора на створення такого композиційно грандіозного диптиху. Безсумнівно, кардинальну роль тут відіграв той факт, що Віктор Степурко нині мешкає на батьківщині Димитрія Туптала - в містечку Макарів на Київщині - і вважає своїм священним обов'язком вшанувати цього видатного релігійного діяча, а також його покровителя - непересічну особистість, видатного політика гетьмана Івана Мазепу. Додамо, що прослуховування цього твору дарує іще одне одкровення - відчуття вічності...

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, художній керівник - Віктор Здоренко
Солісти: бас - Олег Чернощоков, тенор - Петро Криволапов, чтець - Віктор Степурко
Диригент - Олександр Жигун

"Тридцять третій"

2011-08-03T12:08:38+03:00

На диску записано аудіо- та відеоверсії ораторії "Тридцять третій" у виконанні хорової капели "Почайна" та Державного естрадно-симфонічного оркестру України (художній керівник та диригент Віктор Здоренко).

Автор музики Олександр Яківчук використав різні засоби композиторської виразності - від традиційно класичної до сучасної, а драматична поезія Василя Юхимовича стала багатою, емоційно проникливою основою твору. Фактично, це оповідання про страшний злочин тоталітарного режиму проти українського народу. Для зображення трагічних подій 1932-33 років автори знайшли форми і засоби вираження, що спонукають слухача до глибокої задуми, яка, проте, не руйнує, а вселяє віру в майбутнє українського народу.

Аранжування для симфонічного оркестру у 2003 році здійснив відомий сучасний композитор Віктор Степурко. Прем'єрні виконання ораторії відбулися 22 листопада 2003 року в Національній опері України та 13 грудня 2003 року в Національному будинку органної та камерної музики.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, художній керівник - Віктор Здоренко
Диригент - Олександр Жигун

Запис зроблено під час концерту в Національному будинку органної та камерної музики України 13 грудня 2003 р.

скачати mp3:
Господи, помилуй...
Ой, у вік новий...
Лийся, водо-біда...
За Адама...
Його називали...
Де пшениця росте...

Сергій Рахманінов "Літургія св. Іоана Златоуста"

2011-08-03T12:06:22+03:00

Ця високохудожня музична пам'ятка слов'янської культури, створена видатним російським композитором Сергієм Рахманіновим влітку 1910 року, вперше прозвучала 25 листопада того ж року в Москві у виконанні Синодального хору, а навесні 1911 року - в Маріїнському театрі під орудою самого автора. В Україні цього самобутнього, глибоко національного твору в повному обсязі не виконували. Тільки хорова капела "Почайна" виконала його в Національній філармонії України в 2003 році.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун
Диригент - Олександр Жигун
Запис зроблено у Національній філармонії України
Звукорежисура та премастерінг - Євген Жигун
Дизайн - Володимир Рацюк

Скачати mp3:
Велика Ектенія
Благослови, душе моя, Господа
Слава Отцу і Єдинородний
Во царстві твоїм
Прийдіте, поклонімся
Господи, спаси благочестивия і Святий Боже
Іже Херувими
Вірую
Милость мира
Тебе поєм
Достойно єсть
Отче наш
Хваліть Господа з Небес
Благословен грядий і видихом свят істинний
Да ісповняться уста наші
Буди ім'я Господня

В. Степурко "Богородичні догмати"

2011-08-03T12:03:57+03:00

Серія хорових програм "Духовна музика Європи" була б неповною без представлення сучасної духовної музики України. Цікавою знахідкою циклу став твір сучасного талановитого композитора Віктора Степурка "Богородичні догмати", в якому мелодії й розспіви XVIII ст. дивовижно поєднано з симфонічним доповненням, досі не притаманним українській духовній музиці.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун
Державний естрадно-симфонічний оркестр України, художній керівник - Віктор Здоренко
Диригент - Олександр Жигун
Запис зроблено у Національному будинку органної та камерної музики України
Звукорежисура та премастерінг - Євген Жигун
Дизайн - Володимир Рацюк

скачати mp3:
Догмат першого гласу "Всемирную славу"
Догмат другого гласу "Преіде Сінь"
Догмат третого гласу "Како не надивимся"
Догмат четвертого гласу "Іже тебе ради"
Догмат п'ятого гласу "Во черном море" Догмат шостого гласу "Хто тебе не блажить"
Догмат сьомого гласу "Мати убо познайся" ч.5
Догмат восьмого гласу "Царю небесний"

Артемій Ведель, Кирило Стеценко "Літургії Св. Іоана Золотоустого"

2011-08-03T12:02:22+03:00

Артемій Лук'янович Ведель (1767-1808), видатний український композитор, творець духовної музики, яка увійшла до золотого фонду української музичної культури. Його хорові духовні твори стали класикою українського партесного концерту XVIII ст. За навчання в старших класах Києво-Могилянської академії Артемій Ведель керував великим академічним хором, який інколи мав у своєму складі до 300 чоловік. Ведель був не лише регентом хору Академії, а й скрипалем-солістом у її симфонічному оркестрі. Паралельно почав писати музику. Працював у Москві, Харкові, Києві.

Доля композитора була трагічною - Веделя було заарештовано і, за наказом царя Павла I, ув'язнено в так званому інвалідному домі з суворою забороною - не давати йому "ні пера, ні чорнила". До творчого життя композитор так і не повернувся. Артемій Ведель прожив усього сорок один рік.

Для хорової капели "Почайна" Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлення творчості видатних українських композиторів, випускників КМА Артемія Веделя та Максима Березовського, стало основним доробком, такою собі візитівкою. Керівникові хору Олександрові Жигуну вдалося за автографічною партитурою відновити "Літургію св. Іоана Златоуста". З літургії до наших часів дійшли тільки окремі номери: "Милость миру", "Іже херувими", "Тобі поєм", "Достойно єсть", "Отче наш", "Да ісполнятся уста наша" (інші частини втрачено). На диску є концерт № 11 "Боже, законопреступниці" за автографічною партитурою Артемія Веделя. Кирило Григорович Стеценко (1882-1922) - видатний композитр, класик української музики. За своє коротке творче життя Стеценко написав кілька опер, музику до театральних вистав, романси, понад 50 хорових творів та обробок народних пісень. Духовна музика - це окремий яскравий пласт у творчому доробку Стеценка. Але багато років цю грань творчості композитора обминали. Тільки нещодавно ми почали відкривати для себе Кирила Стеценка як творця оригінальних духовних співів. Духовна музична спадщина композитора значна й охоплює майже всі жанри церковної музики.

"Літургію св. Іоана Златоуста" написано в 1910 році. Музика Літургії повертає нас до первісних духовних джерел, до наших культурних традицій, які ми майже втратили і без яких не можемо бути єдиною нацією. Це розповідь про велич Бога українською музичною мовою. Хорова капела "Почайна" зацікавилася цим твором у кінці 80-х років. Разом із музикознавцем Л. О. Пархоменком Літургію переписано з автографа, який зберігався у фондах Центральної національної бібліотеки.

Запис на компакт-диск здійснено з концерту "Почайни" у Володимирському соборі 1 червня 2002 р.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Ансамбль солістів "Київська камерата"
Диригент - Олександр Жигун
Запис здійснено під час концертів у Володимирському соборі 1 червня 2002 р. та в Національному будинку органної та камерної музики України 24 червня 2002 р.
Запис та премастерінг - Євген Жигун
Дизайн - В. Онищенко
Диск випущено за підтримки Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs)

Л. Керубіні "Реквієм"

2011-08-03T12:01:11+03:00

Це відеоверсія диску "Реквієм" Луїджі Керубіні (1760-1842) - твору, який досі в Україні в супроводі симфонічного оркестру не виконували. Сталося це лиш завдяки значній пошуковій роботі. В бібліотеках та архівах Києва партитури для симфонічного оркестру не виявилося. Її було знайдено в Москві, в Російській державній бібліотеці як фотокопію. На жаль, деякі сторінки партитури не збереглися. Їх вдалося розшукати у варшавській бібліотеці.

Під час пошуків партитури виявлено вельми цікаві факти. Керубіні був учнем італійського композитора Джузеппе Сарті (1729-1802). Деякий час Сарті працював у Росії, де його учнем був вихованець Києво-Могилянської академії, видатний український композитор Артемій Ведель. Тому органічним виявилося звернення капели до творчості Луїджі Керубіні саме після глибокого вивчення творчості його сучасника - Артемія Веделя.

Реквієм C moll для мішаного хору та оркестру створено в 1815-1816 роках на замовлення Людовіка XVIII, за правління якого Керубіні служив суперінтендантом королівської капели. Реквієм присвячено пам'яті Людовіка XVI. Цей твір якоюсь мірою універсальний. Задовольняючи вимоги культового, в музичному плані він значно перевершує потреби церковної служби. Цей реквієм нагадує нам героїчну драму античності, а хор схожий з оперним - рухами, мелодекламацією, драматичними паузами, змінами настрою, тематичним контрастом. Між іншим, у "Реквіємі" Керубіні немає солістів, які зазвичай неодмінно присутні. Головна діюча особа - це тільки хор.

Л. Керубіні "Реквієм"

2011-08-03T11:55:13+03:00

На третьому диску циклу "Духовна музика Європи XVIII ст." - "Реквієм" Луїджі Керубіні (1760-1842) - твір, який досі в Україні в супроводі симфонічного оркестру не виконували. Сталося це лиш завдяки значній пошуковій роботі. В бібліотеках та архівах Києва партитури для симфонічного оркестру не виявилося. Її було знайдено в Москві, в Російській державній бібліотеці як фотокопію. На жаль, деякі сторінки партитури не збереглися. Їх вдалося розшукати у варшавській бібліотеці.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Ансамбль солістів "Київська камерата"
Диригент - Олександр Жигун
Запис зроблено у Національному будинку органної та камерної музики України 24 червня 2002 р.
Запис та премастерінг - Євген Жигун
Дизайн - В. Онищенко
Диск видано за підтримки Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs)

Скачати mp3:
Introitus
Graduale
Dies Irae
Offertorium
Sanctus
Pie Jesu
Agnus Dei
Віктор Степурко. Богородичні догмати поч. XXI ст.
Догмат першого класу
Догмат другого класу
Догмат третього класу

В. А. Моцарт "Реквієм"

2011-08-03T11:53:04+03:00

Це другий компакт-диск циклу "Духовна музика Європи XVIII століття", де записано всесвітньо відомий твір Вольфганга Амадея Моцарта "Реквієм". Запис здійснено 21 червня 1999 р. на концерті капели "Почайна" з Ансамблем солістів "Київська камерата" в Національному будинку органної і камерної музики України. Диригент - Олександр Жигун. Солісти: Т. Самарська, Н. Марченко, М. Бондаренко, М. Шуляк.

Й. Гайдн "Маріацельська меса", А. Ведель "Літургії Св. Іоана Златоуста"

2011-08-03T11:51:53+03:00

На CD записано твори, виконані хоровим колективом на концерті "Духовна музика Європи XVIII століття", який відбувся 9 червня 2001 р. в Національному будинку органної і камерної музики України. Концерт присвячено світлій пам'яті видатного музичного діяча, хормейстера і диригента Віктора Іконника. У концертній програмі поєднано твори видатних класиків XVIII століття Артемія Веделя (1767-1808) та Йозефа Гайдна (1732-1809). У першому відділенні прозвучала "Літургія святого Іоанна Златоуста" і концерт № 11 "Боже, законопреступници..." Артемія Веделя. З літургії до наших часів дійшли тільки окремі номери.

"Почайна" виконує твори композитора тільки за його автографічною партитурою, а 11-й концерт Артемія Веделя було відроджено саме капелою "Почайна". Востаннє цей твір звучав у Києві 1905 року. В запису його видано вперше.

У другому відділенні капела "Почайна" разом із симфонічним оркестром Ансамблю класичної музики ім. Лятошинського виконала "Маріацельську месу" Йозефа Гайдна. Цей твір створено 1782 року для виконання в церкві паломників святої Марії у Штайєрмарті. Оригінал твору до нашого часу не дійшов, проте в архівах угорського князя Естергазі, у якого Гайдн служив капельмейстером, збереглися копії клавіра, за якими твір і виконували. Урочиста "Маріацельська меса" - зразок органічного поєднання стилю віденської класичної школи з елементами поліфонії.

Виконавці: хорова капела "Почайна", художній керівник Олександр Жигун,
Оркестр ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського
Диригент - Олександр Жигун
Запис зроблено у Національному будинку органної та камерної музики України 12 червня 2001 р.
Премастерінг: студія "Скарб"
Продюсер А. Карпенко
Дизайн: С. Калиновський

Скачати mp3:
Kirie
Gloria
Credo
Sanctus
Benedictus
Agnus dei
Милість миру
Свят, свят...
Тебе поєм
Достойно є
Отче наш
Херувимська
Концерт №11 "Боже, законопреступници..."