22 квітня 2026 року відбудеться відкрита зустріч з експертною групою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в межах акредитаційної експертизи міждисциплінарної освітньо-наукової програми «Менеджмент» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Запрошуються усі бажаючі.

Приєднатися до конференції о 11:00 у Zoom можна за

Ідентифікатор конференції: 732 3184 8310
Пароль: 2026

Запрошуємо аспірантів 4 року навчання на практикум

РОЗСТАВИМО КРАПКИ НАД "І" У ТЕКСТІ ДИСЕРТАЦІЇ

Під час спільної роботи ми розберемо:

• типові помилки в оформленні фінальної версії дисертації згідно вимог МОН,

• пакетдокументів, які готує дисертант у процесі експертизи та захисту дисертації

• проговоримо складові алгоритму процедури захисту

Спікери: Л. Криворучка, О. Басенко

Формат: зустріч відбудеться дистанційно. Посилання надіслані на адреси корпоративної пошти аспірантам 4 року навчання.

Запрошуємо учасників освітнього процесу долучитися до Відкритої зустрічі з експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Менеджмент» за спеціальністю 073 «Менеджмент» третього рівня вищої освіти у НаУКМА

Час: 22 квітня 2026 року, 11:00–12:00

Підключитись до конференції Zoom:

Ідентифікатор конференції: 732 3184 8310
Пароль: 2026

Напередодні Великодня Музей Києво-Могилянської академії отримав цінний дарунок від випускника Факультету економічних наук Олексія Цебра — портрет видатного хорового диригента, етнографа, композитора, випускника Київської духовної академії Олександра Кошиця (1875–1944).

У Культурно-мистецькому центрі днями відкрилася виставка молодої художниці Ксенії Гаращенко, яка навчаєтся в Могилянці на магістерській програмі «Юдаїка».

На виставці «У пошуках знаку» представлено понад два десятки графічних робіт молодої художниці, створених протягом 2023-2025 років. Авторка працює у складній змішаній техніці, поєднуючи монотипію, туш, гуаш, пастель і малюнок ручкою. Ксенія Гаращенко витворює складний і багатошаровий світ, рефлексує на теми, пов’язані з нашим сьогоденням (як у роботах «Трансформатор Орест» або «Кінець місяця гордості над Рибальським островом») й осмислює у візуальних образах філософські питання («На новому ґрунті», «Анатомія брехні», «Становлення української мови», «У пошуках знаку»).

Художниця витворює складний і багатошаровий світ форм, кольорів і деталей. Хтось побачить у цьому світі ентропію, руйнування, а хтось, навпаки, – момент сотворіння, народження. Про свою творчість Ксенія Гаращенко каже: «Мистецтво – це подарунок від Всесвіту, даний людству для переживання. Для мене це окремий спосіб відчувати та спілкуватись. Творчість найближче підводить людей до того, щоб описати невимовне. Щирі та дикі твори передають духовне в матеріальний світ. Хоча мистецтво, на мою думку, не потребує окремого тлумачення, і мої картини здебільшого – просто фантазія. Я часто звертаюсь до тем коріння, природи, тілесності, використовую філософські та юдейські мотиви, показую художню реальність українських міст, а саме – промислових зон та індустріальних споруд».

Ксенія Гаращенко народилася в Києві 2004 р., навчалася в студії графіки члена Національної спілки художників України Наталії Кавєрзнєвої та у Фаховому коледжі мистецтв та дизайну КНУТД за спеціальністю анімаційна графіка. Брала участь у молодіжній виставці «Неповторність» у Центральному Будинку художника (2020), виставці «Україна» (галерея Medusa, Берлін, 2022), у виставкових проєктах «Власна кімната» (2025) та інших. 2020-го року Ксенія Гаращенко отримала дипломом гран-прі Національної спілки художників України» за ілюстрацію до «Лісової пісні» Лесі Українки.

Діана Клочко, мистецтвознавиця, співробітниця КМЦ, зауважує: «Графічні композиції Ксенії Геращенко ставлять перед глядачем певне завдання на розгадування – що я тут бачу? Адже є можливість метафоричної відповіді на кшталт «фрагмент сновидіння, де світ руйнується». Але є й цілком фізіологічні деталі у складному плетиві динамічних доданків, а також і абстрактні, багатошарові композиції-колажі з на диво чіткими авторськими назвами. Ймовірно, динамічна загадковість, певна химерність уявного вабить художницю найбільше, бо дає їй змогу експериментувати з різними техніками, поєднувати матеріали, шукаючи авторство у виразності хаосу. Що приводить до певної гармонії, принаймні з власними настроями, страхами, емоційними екстремумами, – результат у часи війни щонайменше позитивний».

Експозицію супроводжують вірші Ксенії та її авторські коментарі до кожної роботи, які запрошують глядачів до роздумів і діалогу. «Споглядання, намір «просто бути» у моменті, – вважає художниця, – це вікна у справжнє невідфільтроване життя, яке приносить насолоду, але вимагає стійкості духу».

Виставку розташовано у фоє на 3 поверсі Культурно-мистецького центру.

Відвідати експозицію можна до 10 травня за адресою вул. Іллінська, 9 (вхід - через прохідну на вул. Волоська, 8/5).

Вхід – вільний.

Фото: Софія Лобанова, КМЦ

15 квітня 2026 року відбудеться відкрита зустріч з експертною групою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в межах акредитаційної експертизи міждисциплінарної освітньо-наукової програми «Бізнес-дипломатія і GR - політики» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Запрошуються усі бажаючі.

Приєднатися до конференції о 16:15 у Zoom можна за .

Ідентифікатор конференції: 799 4569 2329

Пароль:2026

Вперше з 2022 року, коли в умовах повномасштабного вторгнення спільними зусиллями закладали вікна Староакадемічного корпусу, в Могилянці знову відбулася толока.

Це ініціатива, яка звертається до давньої української традиції взаємодопомоги та спільної відповідальності за простір.

Толока має глибоке коріння в українській культурі. В її основі — добровільна спільна праця задля спільного блага. Історично такі зібрання були не лише способом виконати необхідну роботу, а й нагодою для формування довіри та взаємозв’язків у громаді. 

Символічно, що ця практика повертається в університетське середовище. У різні періоди своєї історії Могилянка трималася саме на відчутті спільності та відповідальності тих, хто є її частиною. 

Такі події формують могилянську спільноту та підтримують тяглість традицій у сучасному контексті. Дякуємо всім, хто долучився. 

Цьогоріч Могилянка уже вдруге долучається до організації Літнього інституту «Свідчення війни проти України» (WWSI 2026), який відбудеться з 11 по 14 серпня 2026 року в Ужгороді. До складу організаційного комітету увійшла доцентка, викладачка кафедри історії НаУКМА Оксана Хом’як.  

У відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України в липні 2022 року було започатковано Літній інститут «Свідчення війни проти України» (WWSI) як професійну та етичну відповідь на нагальну потребу документувати досвіди війни та підтримувати дослідників, які працюють із воєнними свідченнями. Зберігаючи послідовний фокус на свідченнях, щороку Інститут звертався до різних тем, зважаючи на мінливий контекст війни.  

Тема року: “Beyond Testimony – Silences, Gaps, and Unspoken Memories” / «Поза межами свідчення – мовчання, розриви та невисловлені спогади»   

П’ятий Літній інститут «Свідчення війни проти України» зосередиться на обмеженнях, методологічних, етичних й інтерпретаційних викликах, пов’язаних із мовчанням, самоцензурою та невисловленим у воєнних наративах. Спираючись на дослідження російсько-української війни та війн ХХ століття, така перспектива не лише дає змогу виявити прогалини в колективній пам’яті та аналізувати механізми стримування й трансформації досвіду, а й відкриває нові можливості для переосмислення методології усної історії, її інтерпретаційних рамок і способів конструювання воєнних наративів в академічному та публічному просторі.  

• Як мовчання продукується, підтримується та інтерпретується під час війни, репресій і насильства?  
• Як працювати з тим, про що мовчать? Як досліджувати «невисловлене» в умовах війни? 
• Як можна аналізувати мовчання, не інструменталізуючи його?  

WWSI 2026 об’єднає дослідників і практиків, які працюють з усною історією, пам’яттю та суміжними галузями, та зосереджені на темах війни й насильства в Україні та поза її межами. Інститут стане майданчиком для критичної рефлексії, а також для обміну досвідом між науковцями на різних етапах академічної кар’єри.