Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Новини

У Могилянці відбувся круглий стіл в межах проєкту «Єврейська спадщина в Україні»

2026-05-29T09:25:06+03:00

У НаУКМА відбувся міжнародний круглий стіл «Історична пам’ять: відображення українського і єврейського досвіду», організований науковою групою з літературної спадщини в межах партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського союзу.

Подія об’єднала українських та міжнародних дослідників для розмови про культурну пам’ять, українсько-єврейські взаємини, вплив тоталітарних наративів на осмислення минулого та роль літератури й архівів у збереженні історичного досвіду.

У межах круглого столу свої доповіді представили професор слов’янських студій Манітобського університету, дослідник українсько-єврейських культурних взаємин та історії модернізму Мирослав Шкандрій, професорка літератури та юдаїки Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, дослідниця української, їдиш та єврейсько-слов’янської літературної взаємодії Амелія Глейзер, професорка англійської та порівняльної літератури Колумбійського університету, дослідниця культурної пам’яті, постпам’яті та візуальної культури Маріанна Гірш, професорка міжнародних відносин та історії, дослідниця радянської історії, масового насильства й політики пам’яті у Східній Європі Ольга Бертельсен.

Учасники обговорили питання пам’яті Голокосту і Голодомору, особливості українських та єврейських наративів про Другу світову війну, проблеми мовчання про травматичний досвід і можливості переосмислення минулого через міждисциплінарний діалог.

«Коли нас запитують, чому так мало пересічних киян знають про Биківню, я не маю відповіді. Але мені здається, що цей круглий стіл — один зі способів окреслити ландшафти нашої пам’яті», — зазначив модератор дискусії Роман Веретельник, завідувач кафедри літературознавства ім. Володимира Моренця.

Віцепрезидентка НаУКМА з науково-навчальних студій Ольга Полюхович наголосила: «Цей круглий стіл про історичні українсько-єврейські взаємини, про спільну пам’ять особливо важливий в часи війни, яку Росія розв’язала проти України. Адже ми досі маємо справу з роботою радянської пропаганди проти українців і євреїв, що мала на меті створити та поширити ворожі наративи одне проти одного».

До обговорення також долучилися доцентка кафедри літератури ім. Володимира Моренця Ірина Борисюк, доцент кафедри літератури ім. Володимира Моренця Ростислав Семків, а також інші представники академічної спільноти НаУКМА.

Круглий стіл став простором для відкритого обміну думками про складні сторінки спільної історії та ще одним кроком до глибшого осмислення багатокультурної спадщини України.

Партнерський проєкт з НаУКМА «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури» є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО зі збереження й оцифрування документальної спадщини України.

Світлина: Олександра Глибовець — Більше фото з події

Медична школа НаУКМА × Добробут отримала ліцензію та відкриває набір студентів на 2026 рік

2026-06-01T09:28:13+03:00

Медична школа офіційно отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності за спеціальністю «Медицина». Відтепер школа розпочинає підготовку до першого набору студентів, який стартує у 2026 році

Отримання ліцензії офіційно відкриває новий етап в історії Медичної школи — освітньої ініціативи, що поєднує академічні традиції Національного університету «Києво-Могилянська академія» із сучасною клінічною практикою медичної мережі «Добробут».

Над створенням Медичної школи працювала велика міждисциплінарна команда. Понад 100 фахівців, серед яких лікарі, викладачі, науковці, експерти з медичної освіти, представники міжнародних партнерських організацій та практики системи охорони здоров’я, долучилися до розробки освітньої програми, формування підходів до навчання та створення моделі підготовки майбутніх лікарів.

«Отримання ліцензії — це результат величезної спільної роботи та водночас початок нового етапу для нас. Ми створювали Медичну школу з розумінням того, що сучасний лікар має бути не лише носієм знань, а й лідером змін, дослідником, комунікатором і відповідальним професіоналом. Ми прагнемо створити освітнє середовище, у якому студенти зможуть навчатися через практику, розвивати клінічне мислення та формувати цінності, які визначають медицину майбутнього», — зазначає Марія Кукушкіна, деканка-організаторка Медичної школи.

Навчання в Медичній школі базуватиметься на компетентнісному підході CanMEDS, який використовується провідними медичними школами світу. Програма передбачає ранній розвиток клінічних навичок, роботу з реальними клінічними кейсами, сучасні методи симуляційного навчання, а також значну увагу до етики, комунікації, критичного мислення та командної роботи.

Особливістю Медичної школи є поєднання академічної культури Могилянки, що базується на свободі думки, критичному мисленні та міждисциплінарності, із сучасною клінічною експертизою медичної мережі «Добробут». Студенти отримуватимуть можливість поступово занурюватися у клінічне середовище вже з перших років навчання, працювати з симуляційними технологіями та знайомитися з реальними клінічними практиками.

Перший набір студентів Медичної школи НаУКМА × Добробут розпочнеться у 2026 році.

Довідка:

Медична школа Могилянки і Добробуту — спільна освітня ініціатива Києво-Могилянської академії та медичної мережі «Добробут» для формування лікарів нового покоління, створена за підтримки україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» у співпраці з міжнародними академічними партнерами та екосистемою партнерств в Україні.

Оголошено конкурсний відбір кандидатів на заміщення посади завідувача докторантури, аспірантури НаУКМА

2026-05-29T16:00:20+03:00

Термін прийому документів для участі у конкурсному відборі: 28 травня — 28 червня 2026 року включно.

Документи для участі у конкурсному відборі подавати до Відділу по контролю та діловодству НаУКМА (корпус 1, кімн. 113).

Для участі у конкурсному відборі претендент(к)и подають заяву, до якої долучають такі документи:

1) Повний життєпис (CV);

2) Опис відповідності основним і додатковим професійно-кваліфікаційним вимогам;

3) Опис ключових результатів навчально-методичної, наукової та організаційної діяльності, які можуть бути забезпечені протягом строку чинності контракту, в разі успішного проходження конкурсного відбору;

4) Перелік наукових та науково-методичних праць за останні п’ять років із зазначенням DOI або веб-адреси (URL), якщо їх було оприлюднено в інтернеті;

5) Перелік наукових конференцій за останні 5 років, на яких претендент(ка) робив(ла) доповіді, із зазначенням її теми та повного бібліографічного опису, якщо доповідь було опубліковано (включаючи DOI або веб-адресу (URL), якщо її було оприлюднено в інтернеті);

6) Перелік профілів претендента(ки) у наукових мережах із зазначенням веб-адрес (URL): Google Scholar та ORCID – обов’язково; інші мережі – Scopus, Web of Science, Academia.edu, ResearchGate, SSRN тощо – за наявності;

7) Документи, що посвідчують відповідність претендента(ки) всім основним і додатковим професійно-кваліфікаційним вимогам;

8) Дві рекомендації із контактними даними осіб, які їх надали (при першому обранні на посаду в НаУКМА);

9) Копії документів про вищу освіту, а також науковий ступінь та вчене звання (за наявності);

10) Копії документів, що посвідчують підвищення кваліфікації за останні 5 років (якщо науково-педагогічний стаж є тривалішим).

11) Програму розвитку докторантури, аспірантури (Докторської школи імені родини Юхименків) на п’ять років.

Етапи проведення конкурсного відбору:

до 28 червня — прийом документів для участі у конкурсному відборі;

29 – 30 червня — розгляд документів, поданих для участі у конкурсному відборі, Конкурсною комісією, ухвалення рішення про допуск (недопуск) претендентів(ок) до участі у відборі:

1 – 5 липня — оцінювання професійного рівня претендентів(ок) Конкурсною комісією, формування Рейтингового списку, подання списку на розгляд Президенту НаУКМА.

Професійно-кваліфікаційні вимоги,

що ставляться до претендентів на посаду

1. Наявність за останні п’ять років чотирьох і більше досягнень у професійній діяльності, передбачених Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, чинними на момент проведення конкурсного відбору (ця вимога не застосовується до претендентів(ок) зі стажем науково-педагогічної роботи менше трьох років та осіб, що мають статус учасника бойових дій).

2. Володіння державною мовою, що засвідчується документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови.

3. Наявність вченого звання, що відповідає посаді (звання доцента, старшого наукового співробітника, старшого дослідника або професора для посади доцента, звання професора для посади професора)*.

4. Впевнене володіння комп’ютером, методами та засобами електронного навчання (в тому числі дистанційного), інтерактивними та студенто-орієнтованими методами викладання.

5. Наявність наукового ступеня кандидата наук (PhD).

6. Наявність досвіду роботи на адміністративних посадах у ЗВО/НУ не менше, ніж три роки.

7. Володіння законодавчою базою та нормативними документами України і ЄС щодо третього циклу вищої освіти, PhD.

8. Володіння англійською мовою на рівні, достатньому для професійної усної та письмової комунікації, що може підтверджуватися, зокрема, відповідними сертифікатами, наявністю англомовних публікацій, міжнародним досвідом наукової та/або викладацької діяльності, що засвідчується документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами, іншими документами) про навчання, стажування або роботу у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або участь у проєктах, які фінансуються (фінансувалися) зазначеними країнами або міжнародними організаціями.

9. Досвід (керівництво, написання заявок, рецензування чи участь) наукової чи освітньої проєктної діяльності, котра фінансується за рахунок державного бюджету або країнами, які входять до ОЕСР та/або ЄС, чи міжнародними організаціями.

10. Наявність результатів власних наукових досліджень, втілених у практику у викладацькій діяльності (методичні розробки, посібники, авторські курси, підручники тощо) та/або наявність публікацій у виданнях, що індексуються наукометричних базах даних Scopus або Web of Science, та в українських фахових виданнях категорії «Б» за останні п’ять років.

Секретар Конкурсної комісії:

Якимчук Галина Петрівна, тел.: (044) 425-60-86,

ел. пошта: g.yakymchuk@ukma.edu.ua

Могилянка постраждала внаслідок російської атаки

2026-05-27T10:22:44+03:00

Більше фото — на нашій Facebook-сторінці

У ніч проти 24 травня внаслідок російського обстрілу постраждали будівлі Києво-Могилянської академії.

Пошкоджено п’ять навчальних корпусів, Бібліотеку Антоновичів, Музей НаУКМА та Культурно-мистецький центр.

Росія намагається знищити нашу культуру, історію й освіту. Попри це, Могилянці продовжують навчатися, працювати та жити.

Сьогодні Академія потребує підтримки, аби відновити пошкоджені простори.

За попередніми підрахунками, для критичного відновлення будівель необхідно 1 500 000 гривень. Ці кошти допоможуть оперативно ліквідувати наслідки обстрілу та створити умови для безпечного навчання й роботи спільноти.

Також будемо вдячні за експертну допомогу в оцінці пошкоджень і подальшому відновленні будівель.

Зробіть внесок у відновлення Могилянки та допоможіть зберегти місце, яке вже понад 400 років формує майбутнє України.

Підтримати збір:

МОНОБАНКА

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ

ЄДРПОУ : 44997419

Отримувач: БО БФ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА ФУНДАЦІЯ

Призначення платежу: Благодійний внесок на відновлення НаУКМА

Рахунок: UA543052990000026004016815307

Назва компанії: CHARITABLE ORGANIZATION «CHARITABLE FOUNDATION «Kyiv Mohyla Foundation of Ukraine»
Назва банку: JSC CB "PRIVATBANK", 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT код банку: PBANUA2X
Адреса компанії: 01001, UKRAINE, M. KYIV, STR. SKOVORODY, B. 6, SQ. 45
Призначення платежу: Благодійний внесок на відновлення НаУКМА

USD (IBAN)UA673052990000026006036800497

EUR (IBAN)UA773052990000026001016816644

Києво-Могилянська академія підписала меморандум з польськими партнерами задля розвитку співпраці у сфері енергетики та клімату

2026-05-26T12:13:38+03:00

Національний університет «Києво-Могилянська академія» підписав Меморандум про взаєморозуміння з трьома провідними польськими інституціями: аналітичним центром «Forum Energii», Інститутом охорони довкілля — Державним науково-дослідним інститутом (IOŚ-PIB) та Гірничо-металургійною академією ім. Станіслава Сташиця в Кракові (AGH University of Krakow).

Підписання відбулося в Києві під час польської економічної місії, присвяченої питанням енергетичної безпеки та трансформації. У церемонії взяв участь Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський, під патронатом якого було підписано угоду. У заході також взяли участь Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич та делегація Посольства Республіки Польща в Україні.

З боку Києво-Могилянської академії участь у події взяли президент Сергій Квіт, віцепрезидентка з міжнародного співробітництва Лариса Човнюк, віцепрезидентка з науково-навчальний студій Ольга Полюхович, директор Київської лабораторії з питань енергетики та клімату (KECLab), наукового центру НаУКМА, створеного у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin, Владислав Міхнич, декан Факультету природничих наук Євген Хлобистов, заступниця декана Факультету економічних наук Олена Бугрова, завідувач кафедри фізики Хенрік Собчук, завідувачка кафедри фінансів Олена Прімєрова.

Для НаУКМА ця співпраця є важливим етапом розвитку міжнародного академічного та експертного партнерства у сфері енергетики та клімату. У центрі нового формату співпраці — Київська лабораторія з питань енергетики та клімату (KECLab) — спільний науковий центр НаУКМА, створений у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin. Долучення польських партнерів посилює тристоронню співпрацю між Україною, Німеччиною та Польщею й розширює можливості для спільних досліджень, освітніх програм і прикладної аналітики.

Що передбачає меморандум

Меморандум створює рамку для дослідницької, експертної та освітньої співпраці. Партнери планують працювати над спільними енергетичними та кліматичними аналітичними матеріалами, інструментами моделювання енергетичних систем, академічними програмами, ініціативами з розвитку експертних компетентностей, а також майбутніми освітніми програмами й дослідницькими проєктами.

Співпраця спрямована на посилення регіонального партнерства, розвиток енергетичних та кліматичних компетентностей, підтримку відбудови України, а також зміцнення взаємної довіри між українськими та польськими інституціями.

НаУКМА та KECLab як основа тристоронньої співпраці

Президент НаУКМА професор Сергій Квіт наголосив, що підписання меморандуму продовжує логіку розвитку міжнародної співпраці університету у сфері енергетики та клімату:

«Києво-Могилянська академія активно розвиває академічний діалог із польськими інституціями. Водночас фокусом сьогоднішньої зустрічі став запуск тристоронньої співпраці між Україною, Німеччиною та Польщею у сферах енергетики та клімату. Ця співпраця розпочалася рік тому за підтримки Міністерства освіти і науки України та Спільної українсько-німецької робочої групи з науки і технологій у Варшаві й була зосереджена на створенні в НаУКМА дослідницького центру Kyiv Energy and Climate Lab у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin. Ми раді, що три польські інституції: аналітичний центр Forum Energii, Інститут охорони довкілля — Державний науково-дослідний інститут та Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташиця в Кракові долучилися до цього цінного партнерства», — зазначив Сергій Квіт.

Директор KECLab Владислав Міхнич підкреслив, що для лабораторії ця угода має не лише символічне, а й практичне значення:

«Для KECLab підписана угода має велике значення, оскільки енергетичний та кліматичний перехід України вже не є вузькою експертною темою. Це питання безпеки, відбудови, конкурентоспроможності та європейської інтеграції. Якщо Україна має бути стійкою, нам потрібні інституції, здатні працювати між дисциплінами та кордонами. KECLab був створений, щоб дати Україні інституційний, заснований на доказах простір для цієї роботи: місце, де поєднуються дослідження, освіта, моделювання та рекомендації для ухвалення рішень. Разом із Helmholtz-Zentrum Berlin, а тепер і з нашими польськими партнерами з Forum Energii, IOŚ-PIB та AGH University of Krakow, ця платформа стає сильнішою тристоронньою основою, що поєднує Україну, Німеччину та Польщу. Підписаний меморандум дає нам рамку для співпраці; тепер KECLab готовий зробити свій внесок і перетворити її на спільні дослідження, освіту та практичні результати для енергетичної стійкості, кліматичного переходу та європейського майбутнього України», — додав Владислав Міхнич.

Польща як партнер у відбудові та енергетичній трансформації

Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський підкреслив, що польсько-українська співпраця в енергетиці має значення не лише для відбудови України, а й для безпеки всього регіону:

«Відбудова України — це не лише інфраструктурний процес. Це також інвестиція в безпеку, стійкість та економічну стабільність усього регіону. Європейська енергетична безпека має ґрунтуватися на диверсифікації джерел енергії, сучасній інфраструктурі, сильній регіональній співпраці, а також глибоких знаннях і компетентностях. Польща прагне бути активним партнером України — не лише під час її відбудови, а й у створенні сучасної, стійкої та конкурентоспроможної енергетичної системи майбутнього. Сьогоднішня угода демонструє, що співпраця між академічним середовищем, адміністрацією та експертами може створити реальну основу для довгострокового партнерства між нашими країнами і стати одним із фундаментів економічного розвитку та безпеки в Центральній і Східній Європі», — зазначив Анджей Доманський.

Президентка «Forum Energii» Йоанна Пандера наголосила, що підписання угоди є важливим кроком у розвитку конкретної співпраці між польськими та українськими партнерами:

«Україна як близький сусід Польщі є важливим економічним партнером. Попри триваюче російське вторгнення, значення нашої співпраці лише зростатиме — у контексті відбудови, розвитку відносин і повернення до миру. Підписання цієї енергетичної угоди є для мене важливим і символічним моментом. Я рада, що до нас долучаються провідні польські наукові інституції — Інститут охорони довкілля та AGH University of Krakow, а також що міністр Анджей Доманський підтримав цю ініціативу. Разом із Kyiv Energy and Climate Lab ми вже працюємо над конкретними проєктами у сфері енергетичної співпраці», — зазначила Йоанна Пандера.

Польські партнери доповнюють співпрацю різними компетентностями: технічною експертизою в енергетичних системах, досвідом у сфері кліматичної та екологічної політики, а також аналітичною спроможністю для розробки практичних рішень.

Артур Вирва, віцедекан з питань співпраці та науки Факультету енергетики та палива AGH, наголосив на важливості прикладних рішень для локальних енергетичних систем:

«З моменту свого заснування AGH розуміє свою місію як служіння суспільству та економіці. Саме в такому дусі ми підходимо до співпраці з НаУКМА та KECLab — із великими сподіваннями. Ми віримо, що спільні дослідження, обмін знаннями та розробка аналітичних інструментів дозволять сформулювати практичні рішення, які посилять стійкість локальних енергетичних систем і допоможуть забезпечити громадам безперервний доступ до базових енергетичних послуг навіть під час раптових перебоїв електропостачання», — наголосив Артур Вирва.

Директор Інституту охорони довкілля — Державного науково-дослідного інституту Марцін Сточкевич звернув увагу на взаємний характер співпраці: польські інституції можуть ділитися досвідом, але водночас мають багато чого навчитися з українського досвіду стійкості в умовах війни:

«Ми вважаємо підтримку українських науковців і публічного сектору у формуванні міцних основ екологічної політики ключовим елементом допомоги українському суспільству та економіці, які після війни значною мірою переосмислюватимуть свої цілі розвитку та екологічні пріоритети. Наш Інститут має багаторічний досвід підтримки польської адміністрації у впровадженні кліматичної політики, політики якості повітря та політики розвитку, і ми хочемо поділитися цим досвідом з українськими партнерами. Водночас ми усвідомлюємо, що наші українські партнери мають унікальні для Європи знання та трагічний, але безцінний досвід у розбудові стійкості систем охорони довкілля та енергетики, з якого ми самі можемо багато чого навчитися», — прокоментував Марцін Сточкевич.

Передумови співпраці

KECLab виник на основі співпраці між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) та Helmholtz-Zentrum Berlin (HZB), що було офіційно закріплено підписанням Меморандуму про взаєморозуміння у червні 2025 року. У листопаді 2025 року KECLab було офіційно засновано при НаУКМА як спільний науково-освітній центр, що спеціалізується на питаннях енергетики та клімату.

Про партнерів

Forum Energii — польський міждисциплінарний аналітичний центр, що працює у сферах енергетики, енергетичної безпеки та кліматичної трансформації.

Інститут охорони довкілля — Державний науково-дослідний інститут (IOŚ-PIB) — польська державна науково-дослідна установа, що підтримує публічну адміністрацію у сфері кліматичної та екологічної політики.

Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (AGH University of Krakow) — один із провідних технічних університетів Польщі, що здійснює дослідницьку та освітню діяльність у сферах енергетики, нових технологій і прикладних наук.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) — один із провідних університетів України. НаУКМА поєднує багату історичну спадщину, що сягає 1615 року, з потужним академічним та дослідницьким профілем. Університет успішно співпрацює з провідними українськими та європейськими установами, а також відіграє активну роль у демократичному розвитку України та її європейській інтеграції.

Науковий центр НаУКМА «Київська лабораторія з питань енергетики та клімату (КЕСLаb )» у партнерстві з НZВ — науковий центр, що працює на стику енергетики та кліматичних питань, об’єднуючи академічний досвід, міжнародне наукове співробітництво, освіту та аналітику. Центр сприяє прийняттю обґрунтованих рішень щодо енергетичної стійкості України, кліматичної трансформації, відновлення економіки та інтеграції України в ЄС.

Фото: Сергій Россінський

Дослідницька рада Норвегії спільно з НФДУ залучає науковців Могилянки до проєктів норвезьких дослідників

2026-05-21T16:28:42+03:00

У 2026—2028 роках НаУКМА братиме участь у 3-річному науковому проєкті «Майбутнє Європи (TFoE): громадські та елітні уподобання щодо взаємин між країнами ЄС і державами, що не входять до ЄС». Цей дослідницький проєкт реалізовуватиметься у межах спільної ініціативи Дослідницької ради Норвегії (RCN) та Національного фонду досліджень України (НФДУ) «Залучіть дослідника з України до поточного дослідницького проєкту», спрямованої на залучення українських дослідників до поточних проєктів норвезьких дослідників. У межах цієї ініціативи д.ю.н. Роман Петров, професор кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, приєднається до діючого проєкту Норвезького університету природничих та технічних наук (керівник проєкту — д-р Андреас Голдберг, доцент департаменту соціології і політичних наук), який фінансується Дослідницькою радою Норвегії

Головною метою проєкту є вивчення зовнішнього виміру європейської інтеграції й уподобань громадськості та політичних еліт в державах, які не входять до ЄС. В цьому контексті науковий досвід та знання професора Романа Петрова щодо правових і політичних аспектів інтеграції і вступу України та інших країн-кандидатів до ЄС значною мірою сприятимуть досягненню цілей проєкту. Дослідження ставить за мету вивчення минулого та сучасного ставлення громадськості та політичних еліт в Україні до поступової інтеграції і вступу до ЄС. В проєкті застосовується комплексна політично-правова методологія дослідження, зокрема вивчення шляхів удосконалення політичного устрою країн-кандидатів на вступ до ЄС, розробки політики майбутніх відносин між ЄС та країнами-кандидатами. Дослідження охоплює не лише країни-члени ЄС, а й країни-партнери ЄС (наприклад, Норвегію, Швейцарію, Велику Британію). Серед основних ключових дослідницьких питань проєкту:

Які уподобання громадськості та політичних еліт щодо майбутніх відносин між ЄС та країнами поза ЄС?

Що визначає уподобання громадськості та політичних еліт щодо майбутніх відносин між ЄС та країнами поза ЄС?

На думку керівника проєкту доктора Андреаса Голдберга і його українського колеги професора Романа Петрова дослідження «Майбутнє Європи (TFoE): громадські та елітні уподобання щодо взаємин між країнами ЄС і державами, що не входять до ЄС» буде зразковим прикладом співробітництва і партнерства норвезьких та українських вчених, а також втілення сучасних методів міждисциплінарного дослідження в сфері європейської інтеграції.

НаУКМА відзначила найкращі міжнародні наукові публікації 2023–2025 років

2026-03-05T10:43:05+02:00

НаУКМА відзначила найкращі міжнародні наукові публікації 2023–2025 років: визначено 8 лауреатів конкурсу фонду доктора медицини Марії Слободян Києво-Могилянської Фундації в Америці.

23 лютого 2026 року Конкурсна комісія Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосила лауреатів конкурсу найкращих наукових публікацій у виданнях першого квартилю, проіндексованих у Web of Science та Scopus. Нагорода забезпечена коштами фонду Марії Слободян, фінансовим оператором виступає Міжнародний Благодійний Фонд відродження Києво-Могилянської Академії.

Публікаційна активність могилянських науковців зростає, тож цього року конкурсна комісія розглянула близько 350 висунутих на конкурс статей. Основними критеріями визначення переможців стали квартиль журналу та кількість цитувань статті-претендента. У результаті відзначено 8 публікацій, опублікованих у провідних міжнародних рецензованих журналах першого квартилю та процитованих від 21-го до 3-х разів у проіндексованих у Web of Science та Scopus журналах. Серед переможців — викладачі та дослідники різних факультетів університету: від журналістики та соціології до охорони здоров'я та природничих наук.

НаУКМА пишається своїми науковцями та дякує Києво-Могилянській фундації в Америці за можливість їх підтримати.

Лауреати конкурсу

♦ Мажная Альона Миколаївна, доцент, кафедра «Школа громадського здоров'я», ФОЗ. Mazhnaya, A., Geurts, B., Brigida, K., Bakieva, S., Sadirova, S., Witzigmann, A., Musabaev, E., Brandl, M., Weishaar, H., Dudareva, S., & Bcheraoui, C. E. (2024). Barriers and facilitators to viral hepatitis testing in Uzbekistan: scoping qualitative study among key stakeholders, healthcare workers, and the general population. BMC Public Health, 24(1).

♦ Орлова Дарія Вадимівна, доцент, Могилянська школа журналістики, ФСНСТ. Szostek, J. & Orlova, D. (2024). Free speech versus defence of the nation? The media as sources of national insecurity in Ukraine. European Security, 33:1, 82–106.

♦ Мажак Ірина Михайлівна, доцент, кафедра соціології, ФСНСТ. Mazhak, I., Paludo, A. C., & Sudyn, D. (2023). Self-reported health and coping strategies of Ukrainian female refugees in the Czech Republic. European Societies.

♦ Черниш Тетяна Георгіївна, доцент, кафедра «Школа управління в охороні здоров'я», ФОЗ. Anufriyeva, V., Pavlova, M., Stepurko, T., & Groot, W. (2024). The perception of outpatient care quality by healthcare users in Ukraine. International Journal of Healthcare Management, 17(1), 25–31.

♦ Мальцева Катерина Сергіївна, доцент, кафедра соціології, ФСНСТ. Maltseva, K. (2024). Stress exposure, perceived stress, protective psychosocial factors, and health status in Ukraine after the full-scale invasion. Journal of Health Psychology.

♦ Єрмоленко Володимир Анатолійович, доцент, кафедра філософії та релігієзнавства, ФГН. Maschmeyer, L., Abrahams, A., Pomerantsev, P., & Yermolenko, V. (2023). Donetsk don't tell – 'hybrid war' in Ukraine and the limits of social media influence operations. Journal of Information Technology & Politics, 22(1), 49–64.

♦ Малиш Наталія Андріївна, професор, Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича, ФПрН. Shevchenko, V., Malysh, N., Tkachuk-Miroshnychenko, O. (2024). Distance learning in Ukraine in COVID-19 emergency. Open Learning, 39(1), 4–19.

♦ Зайцев Володимир Миколайович, головний науковий співробітник, Науковий проєкт. Artiushenko, O., Rojano, W. S., Nazarkovsky, M., Azevedo, M. F., Saint'Pierre, T., Kai, J., & Zaitsev, V. (2023). Recovery of rare earth elements from waste phosphors using phosphonic acid-functionalized silica adsorbent. Separation and Purification Technology, 330, art. no. 125525.

Історична пам’ять: відображення українського і єврейського досвіду

2026-05-21T07:21:54+03:00

Другий тематичний круглий стіл в межах проєкту «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури» (у партнерстві з ЮНЕСКО)

Організатор: Наукова група з літературної спадщини Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Дата: 27 травня 2026 року

Час: 18:30 — 20:30

Місце проведення: KMBS Big Space (вул. Волоська 12/4, корпус 7, 4 поверх, кімната 401)

Мова заходу: англійська

Вхід за умови попередньої реєстрації

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

Формат змішаний (офлайн та онлайн).

Дивитися трансляцію у FACEBOOK

Анотація заходу

Другий тематичний круглий стіл літературної групи науково-дослідного проєкту «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури», який реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу і має на меті дослідити єврейську спадщину України через призму різних наукових дисциплін, створити комплексне бачення її внеску в багатокультурну історію країни, зокрема, шляхом ширшої популяризації та сприяння науковому діалогу у цій галузі.

Історія українсько-єврейських взаємин містить як болючі, травматичні моменти, так і безліч прикладів солідарності і співробітництва. Проте проблема полягає в тому, що часто наші оповіді про минуле обтяжені як культурними стереотипами, так і тоталітарною пропагандою. Саме тому цей круглий стіл замислений як дозаповнення пробілів у нашому взаємному знанні.

У межах круглого столу учасники матимуть нагоду обговорити низку питань: Як наше знання про минуле формує розуміння того, ким ми є нині? Які ризики і переваги несе аспект порівняння, коли ми говоримо про Голокост і Голодомор як геноцидальні практики? Яка роль тоталітарних пропагандистських наративів у формуванні національних пам’ятей під час і після Другої Світової війни? Чому Друга Світова війна не ідентична Великій Вітчизняній ані в українській, ані в єврейській пам’яті? Мовчання про травму – це повідомлення чи навпаки, комунікаційний розрив? Чи здатна змінюватися оповідь про минуле? Чи є Київ містом видимої полікультурності?

Запрошені міжнародні спікери:

1. Мирослав Шкандрій — доктор філософії, професор слов’янських студій Манітобського університету (Канада), дослідник українсько-єврейських культурних взаємин та історії модернізму;

2. Амелія Глейзер — докторка філософії, професорка літератури та юдаїки Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США), дослідниця української, їдиш та єврейсько-слов’янської літературної взаємодії;

3. Маріанна Гірш — докторка філософії, професорка англійської та порівняльної літератури Колумбійського університету (США), дослідниця культурної пам’яті, постпам’яті та візуальної культури;

4. Ольга Бертельсен — докторка філософії в галузі історії, професорка міжнародних відносин та історії, дослідниця радянської історії, масового насильства й політики пам’яті у Східній Європі.

Модератор:

Роман Веретельник — доктор філософії в галузі філології, завідувач кафедри літературознавства імені Володимира Моренця, старший дослідник проєкту.

Дискутанти:

Ірина Борисюк — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри літератури ім. Володимира Моренця, координаторка наукової групи з літературної спадщини;

Ольга Полюхович — кандидатка філологічних наук, віцепрезидентка з науково-навчальних студій, доцентка кафедри літературознавства ім. Володимира Моренця, керівниця і наукова директорка проєкту;

Ростислав Семків — кандидат філологічних наук, доцент кафедри літератури ім. Володимира Моренця, старший дослідник проєкту.

А також інші представники наукової спільноти НаУКМА.

Програма заходу:

● Вітальне слово модератора — Роман Веретельник
● Доповіді запрошених міжнародних спікерів. Тривалість кожної доповіді до 20 хвилин. Опісля виступу кожного міжнародного запрошеного спікера — 10-хвилинне відкрите обговорення
● Підсумкова відкрита дискусія між всіма учасниками та аудиторією
● Підсумкове слово — Ольга Полюхович

У Могилянці відбулася зустріч із Марсі Шор

2026-06-01T06:41:11+03:00

Якими є реалії і майбутнє демократії? Чи варто говорити про політику Дональда Трампа і США в контексті історичного досвіду фашизму? Які причини і загрози правої політики в ЄС?

У НаУКМА відбулася зустріч із Марсі Шор — професоркою історії інтелектуальної думки в Університеті Торонто, дослідницею історії Східної Європи та авторкою книжок про тоталітаризм, історичну пам’ять і сучасний український досвід. Серед них — книжка «Українська ніч. Історія революції зблизька», присвячена Революції Гідності, яку у 2018 році українською мовою опублікувало видавництво «Дух і Літера».

Під час публічної лекції Марсі Шор поділилася своїм баченням глобальних викликів для демократії та міркуваннями про політичні процеси, що визначають майбутнє демократичного світу. У своєму виступі вона торкнулася теми зростання популярності крайньо правих політичних рухів у Європі та США, причин цих тенденцій і пов’язаних з ними ризиків. Також дослідниця розмірковувала над тим, наскільки доречно аналізувати американську політику крізь призму досвіду фашизму та інших авторитарних режимів ХХ століття.

Окрему увагу Марсі Шор приділила війні Росії проти України, українській стійкості, значенню історичної пам’яті та відповідальності інтелектуалів у часи суспільних потрясінь. Модератором заходу був президент НаУКМА Сергій Квіт.

До переїзду до Канади у 2025 році Марсі Шор викладала історію в Єльському університеті. Разом із чоловіком, істориком Тімоті Снайдером, вона залишила США на знак незгоди з політичними змінами в країні. Нині дослідниця також є постійною запрошеною науковою співробітницею Інституту гуманітарних наук у Відні.

Модерував зустріч президент НаУКМА Сергій Квіт.

Марсі Шор — авторка книжок “Caviar and Ashes: A Warsaw Generation's Life and Death in Marxism 1918–1968”, “The Taste of Ashes: The Afterlife of Totalitarianism in Eastern Europe та The Ukrainian Night”. Також вона є лавреаткою стипендії Ґуґґенгайма за майбутню книгу про феноменологію у Східно-Центральній Європі “In Pursuit of a Certain Truth: The Lives and Loves of a Central European Idea”.

Співорганізатори події — Мистецький Арсенал і Книжковий Арсенал.
Подія проведений у співпраці з Munk School of Global Affairs & Public Policy, University of Toronto.